Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 2.0 | 7 голосів )

Релігійна община «Посольство Боже» була заснована в 1994 році вихідцем з Нігерії Сандеєм Аделаджею, який блискавично побудував у столиці України власну церкву. Нині діяльність Сандея Аделаджі викликає неоднозначне ставлення у багатьох українців. Нігерієць спробув пояснити деякі  суперечливі аспекти діяльності його церкви.

 

Перше, що впадає в очі на робочому столі глави найбільшої в Європі харизматичної організації «Посольство Боже для Всіх Народів Світу» — вилита з металу рука, яка тримає земну кулю.
— У цьому полягає моє покликання! — пояснює очільник «Посольства» пан Аделаджа, зауваживши мою зацікавленість.
— Це ваша рука?
— Так, це Божа рука (бере Божу руку у свою). Рік тому я бачив сон, де Бог дає мені земну кулю і каже, щоб я покрив її Євангелієм.
— Але «Посольством Божим» ви називаєтеся вже давно, а сон цей вам наснився тільки торік...
— Ми завжди знали, що ми на вірному шляху. Що мною буде насаджено Новий Порядок, Бог відкрив мені 15 років тому. А торік був знак, що ми правильно вибрали назву нашої церкви. Навіть два знамення. Адже та людина, яка подарувала мені цю композицію, не знала про сон.

«Не можна загнати Бога у скриню!»
— Отже, ви «Посольство Боже». Але, як відомо, двох чи трьох посольств однієї країни в іншій одній країні бути не може. Є консульства, представництва, але істинне посольство — одне. Чи означає це, що й ваше посольство — єдина істинна церква в Україні
— Аж. ніяк! Заява про те, що така чи така церква єдино правильна — це знак сектантства. Секти — це мормони, суботники, саентологи, котрі не вірять у Святу Трійцю. А всі, хто вірить — усі посольства. Таких, як наша, харизматичних церков тільки в Києві близько тисячі. А в Україні — щось із 12 тисяч! Усі ми друзі. І православні — істинні посольства, і католики — істинні.
— Але якщо до вас в Україні істинні церкви існували, то в чому був сенс вашого приходу? Що, у тих церквах люди не спасалися?
— Спасалися.
— То нащо було засновувати ще одну?
— Дуже гарне питання. Розумієте, якби не було відступництва комуністичного, то, справді, такі церкви, як наша, були б не потрібні. Але оті 70 років залишили відбиток на православних і католиках.
— Тобто комуністичне правління зіпсувало ці церкви?
— Саме так. Справжніх священиків вони знищили в Сибіру, а на каґебістів начепили ряси. От чому ми бачимо на вулицях священиків-пияків. Які вони агенти Бога, коли вони п'яними ходять, з матушками сплять?! Тому люди і переходять до нас, що їх, наприклад, священики зґвалтували.
— Отже, усе-таки «пекельна брама здолала» Церкву (тобто не справдилося твердження Христа про те, що «Церкву, яку Він створив, не здолає пекельна брама»)?
— Так. Але навіть якби не здолала, Бог — це ж розмаїття у своїх проявах. Подивіться на мавп — їх багато видів, подивіться на корів — їх теж багато видів. Так і церкви. Не можна загнати Бога у скриню!

«Якби жили, як я, усім в Україні було б добре»
— Але попри розмаїття істинних церков, судячи з ваших проповідей, праведники перебувають тільки в лоні «Посольства»: «якщо є хоча б один праведник в Україні, то це я. Я - друг Бога. Нікуди не дінешся! Я ходжу з ним. Сто відсотків!» Виходить, помиляється президент, коли призначає главою СБУ, де потрібні «гаряче серце і чисті руки», не вас, а баптистського пастора Турчинова?
— В жодному разі! Просто, коли я бачу всі ті томи негативу про мене, я не можу повірити, що це про мене. Я навіть дорогу на червоне світло не переходжу! Тому я образно відповідаю: якщо знайдеться в Україні хоча б два праведники, то я серед них. І ті, хто виставляють себе праведниками — не такі праведники, як я. Бо якби вони жили, як я, усім в Україні було б добре. Тому я кажу: якщо всі мільйони праведників в Україні звести до одного, то це буду я.
— А що ви мали на увазі під праведністю, коли, виступаючи в американському сенаті, звернулися до «Господа всього живого» з молитвою: «Тож не забудьмо, що ця країна стала великою завдяки праведності». Чи не здається вам, що первинний капітал своєї величі США заклали все-таки на крові корінного населення і на поті рабів — ваших предків, більшість яких гинули ще в трюмах кораблів?
— Річ у тім, що Америку було створено 400 років тому. Але тільки перші 100 років вони займалася работоргівлею. І не держава торгувала людьми, а багатії. До того ж це єдина країна у світі, конституцію якої було засновано на Євангелії. На праведності, на рівноправності. І тільки Америку було побудовано на основі Трійці: «Господь — наш суддя, Господь — наш цар і Господь — Господь — наш законодавець». Це і є Трійця. І на її основі збудовано три гілки американської влади. Тому батьки американської нації і заявили, що усі рівні.
— Але попри це, расову нерівноправність офіційно ліквідували тільки у другій половині XX століття.
— Тому я й хотів розбудити совість сенаторів. Ви ж розумієте, коли ти приїжджаєш у країну, то вказувати на вади слід делікатно. Я мовби «авансом» підводив до пробудження їхньої совісті. Нагадуючи їм про праведність, я хотів, щоб вони припинили війну в Іраку.
— Стривайте, але ж ви самі напередодні американського вторгнення в Ірак заявляли у Вашингтоні: «Виходячи з тих взаємин, які я маю з Богом, ось те, що Бог відкрив мені: від імені України і Росії дякуємо і підтримуємо вас за ваше рішення. Нехай президент Буш не зважає на думку світової громадськості і приймає Боже рішення. Америка - це зброя суду в руках Божих. Ось ми, християни їхніх націй, говоримо: йдіть на війну. Ми благословляємо Вас».
— Та жінка, що перебрехала мій виступ на конгресі «Генералів—заступників світу», уже написала спростування. А я говорив, що через Америку Бог хоче звільнити іракський народ від ярма Саддама.
— Але Америка заявляла, що йде в Ірак визволяти світ від ядерної зброї в руках Саддама — якої там не виявилося.
— Це Америка заявляла. А я заявляв про демократичну місію. Завдяки цій інтервенції Бог робить добро там. Це як у часи правління Кучми, коли народ ремствував і люди вийшли на вулиці. Ще за часів «України без Кучми» я дивився на безпорадний люд і думав: «Невже ніхто не може допомогти нам збутися цього»? І тільки завдяки підтримці поляків і усього світового співтовариства народ переміг.

«Помаранчевий Майдан - тут нічого нового!»
— Не тільки за допомогою посольств «царств земних», але і «Божого», яке вивело десятки тисяч на Майдан. У вашому фільмі «Помаранчева революція: усе явне має початок у духовному світі» ви говорите: «Усе те, що відбувалося протягом десятків років на протестантських богослужіннях, у дні «помаранчевої революції» стало діятися на вулицях і площах».
— Не тільки я — уся країна це визнала! Навіть Янукович говорив і все його оточення, що коли приходиш на Майдан, то опиняєшся у протестантській церкві. Так само підносять руки, ті ж таки рухи вліво-вправо — тут нічого нового! Не дарма ж бо ми маємо Подяку від президента за «Помаранчевий» Майдан.
— Пригадую, учасники тих подій вийшли на Майдан, протестуючи проти порушень під час виборів, у тому числі й проти зловживання відкріпними талонами. Але лихі язики подейкують, що коли по 218-му київському округу балотувалася до Верховної Ради пастор «Посольства» Софія Жукотанська, округ піддався навалі ваших парафіян. Весь день до виборчих дільниць під'їжджали колони автобусів із дніпропетровськими, миколаївськими, вінницькими, волинськими та іншими номерами. Коли кількість голосувальників перевалила за 130%, скінчилися бюлетені.
— Добре, що ви сказали «лихі язики». Насправді нам не дозволили це зробити. Адже у 2002 році в нас тільки в Києві вже було 15—20 тисяч чоловік, ми намагалися їх відкріпити і направити на цей округ. Але ті, хто придумали закон про відкріплення, написали його тільки для себе.


«Бог створив секс»
— У вас, на відміну від ваших суперників, була ще і сила молитви, яка перемогла врешті у 2004-му. Як написано на вашому сайті, «Бог дав нам по наших молитвах і молитвах наших батьків нового народного Президента Віктора Ющенка. Нарешті, після тринадцяти років незалежності, подарованої нам Богом, відродився національний дух нашого народу».
Але наскільки відродження національного духу поєднується з тією сексуальною освітою, яку ви проповідуєте? Наприклад, у книжці «Райський клімат у сім'ї» ви даєте жінкам поради, як «робити такі рухи, щоб піхвові м'язи стискали пеніс», а чоловікам рекомендуєте «не виходити з піхви цілком». В українській традиції це завжди вважалося сороміцтвом.
— У цій книжці я звертаюся до сімейних людей. Якби ви тільки знали, які в людей у цій країні проблеми! До мене щотижня приходять мінімум 20 000 зі своїми проблемами. Люди через цю соромливість не йдуть до сексопатолога, а до мене йдуть. І я їх вислуховую.
— А як ви фізично встигаєте?
— Для того у нас існує "система-12". Вся церква розбита на групи по 12 чоловік. Керівник групи доповідає на рівень вище, і так за принципом піраміди. За десять років сюди прийшли понад два мільйони чоловік. І щоб дати кожному відповідь особисто, я пишу КНИЖКИ, де відбито думку Бога щодо всіх питань, які хвилюють людей. І секс створили не Голівуд і не люди, а Бог створив секс. І якщо так, то Він більше за всіх має право говорити про нього і про те, як поводитися в ньому.
А щодо традиції, то я вам скажу: ніяких українських традицій сексу немає. Точніше, є традиція збочень, традиція спати із сусідкою, з кумою. Усі пісні — про блуд.

«Боже ставлення до гробків»
— Поговорімо про гріхи менш солодкі. Про те, що в народній традиції називається «гробками», а в православній - батьківськими днями. Ось напередодні свята Радониці -«дня особливого поминання небіжчиків — на сайті «Посольства Божого» ваша проповідь «Боже ставлення до гробків»: «Так звані «гробки» — справжнісіньке свято сатани... Люди настільки шанують традиції предків, що ці традиції їм дорожчі за Бога Живого».
— Бо це не християнська традиція. У Біблії немає цього! Це, звісно, не означає, що не треба згадувати померлих. Ми в нашій церкві ставимо їм квіти. Але ми не молимося на них, не ставимо їм харчів, не їмо на цвинтарі. Адже коли люди їдять там і п'ють, вони відкривають себе для небезпеки — через рот впускають у себе духів усіх похованих на цьому цвинтарі й бісів, що з ними жили. Ось чому люди приходять до мене після «гробків» і скаржаться, і що їх "переслідують кошмари. Не накривайте столи на цвинтарі – це вкрай небезпечно! Цвинтар — це територія диявола.
— Але, наскільки я знаю, православні священики також засуджують пияцтво на цвинтарі та чарки для померлих. Навпаки, вважається, що в Радоницю (на 9-й день після Великодня) до батьківських могил слід іти, аби поділитися з померлими радісною звісткою про те, що Христос воскрес, і молитися не «на мертвих», а Богові – про полегшення небесних їхніх страждань. І харчі на могилах залишають не мертвим, а бездомним — у надії, що вони помолятся за похованих.
— Насправді православна церква заохочує все це, тому що це великий заробіток для священників Вони одержують гроші за те, що люди йдуть туди і наливають. Але якщо те, що ви говорите — правда, то нам потрібно об'єднатися і відкрити людям істину. Якщо Україна сприйме мою проповідь «Боже ставлення до гробків», це вирішить половину проблем у країні. Але люди зараз кидають у мене каміння за цю проповідь.
— Чого ж ви хотіли? Усіх праведників в усі століття переслідували. Наскільки я знаю, халепа для вас почалася у 2003-му, коли Генпрокуратура сигналізувала, що «культова практика нігерійця, його сеанси «масового зцілення», доведення адептів до стану афекту викликає стурбованість за здоров'я громадян України». За твердженням експертів, при роботі з наркоманами ви використовуєте прийом, який полягає в «заміщенні» залежності. Тобто на зміну наркотичній залежності приходить залежність «зціленого» від свого «цілителя». І тепер уже сам «пастор» стає «наркотиком». Адепти починають жити від служби до служби, як наркоман — від дози до дози.

«А тут он чим віддячили!»
— Іншими словами: «краще, щоб наші діти були наркоманами, ніж парафіянами цієї церкви»? Люди, які вже мали б лежати в труні — тепер бізнесмени! На Заході такі церкви, як наша, одержують державні субсидії на лікування наркоманів. А тут он чим віддячили!
— І все-таки, коли грищенківський МЗС повідомив, що з 1999 року ви перебуваєте в Україні без візи, понад півсотні народних обранців устали на ваш за хист і звернулися з листом до секретаря РНБО Горбуліна, повідомляючи, що ваша релігійна громада проводить «велику позитивну роботу, зокрема з молоддю і підлітками». Серед підписантів вимоги «вжити за ходів для недопущення не обґрунтованих переслідувань церкви» були такі гучні імена, як Чернівецький, Бродський, Турчинов, Онопенко, Юхновський, Шпиг, Журавський, Стоян, Толочко. А депутати Звягільський, Сушкевич, Чубаров, Яворівський, Хмара, Сівкович, Червоненко, Зварич і ще зо два десятки їхніх колег на чолі з Черновецьким і Турчиновим указали главі держкомітету у справах релігій: «пастор Сандей, окрім того, що несе суспільству Слово Боже, інвестував в економіку країни $100 000». За ту ж таки роботу серед молоді міністр МВС Луценко і глава СБУ Ігор Дрижчаний вручили пам'ятні знаки вашим провідним пасторам.
— Слава Богу, що в Раді знайшлися люди, які самі дістали тут допомогу, а також їхні діти, котрих вони мало не втратили.
— Але все-таки лише Чернівецький відкрито зізнався: «Мій прихід до Бога пов'язаний був з моїми політичними амбіціями, коли я в 1996 році намагався стати депутатом ВР. Це не виходило, оскільки за законом про вибори на дільниці мали прийти не менше 51% виборців. А Дарниця, у зв'язку з тим, що на її території перестав діяти один з найбільших заводів, була цілком розчарована в перебудові і ніхто не хотів голосувати... Я прийшов до пастора Сандея, і він привселюдно помолився за мене. А я s ставив умову, щоб мій при хід у церкву був пов'язаний І саме з великою кількістю І людей, яких би я міг агітувати за себе. І диво! За мене помолилися близько тисячі моїх майбутніх виборців, і я побачив у їхніх очах вогонь віри і щастя». Вас не збентежила така торгівля з Богом?
— Анітрохи. Ви його не зрозуміли. Ви його взагалі не зрозуміли! Його сім'я вже ходила в нашу церкву. Але він не хотів ходити. Він БУВ бізнесмен банкір. Коли він балотувався йому бракувало голосів. І він зрозумів, що наші парафіяни – його шанс. його шанс. Але коли він прийшов сюди, то побачив стільки щасливих очей і простягнених рук, скільки за все своє життя не бачив. Він каже: «Що ви зробили з цими людьми?!! Як вам це вдалося?!!» Він думав, що посидить тут п'ять хвилин, а залишився на три години. І цілий рік потому ходив та перевіряв, чи залишалися в тому самому стані люди: «Я банкір, і я звик усі перевіряти». І потім тільки він прийняв рішення.


«В Америці праведність фіксується»
— Я вам скажу: на моїй батьківщині панують місцеві африканські культи та іслам. Але я євангельський проповідник. 35% християн — так само, як я, протестанти. Протестантські країни — найпрогресивніші у світі. Це знають усі.. Протестантизм дає можливість людям розкриватися. І це майбутнє України.
— Дещо дивно чути від духовної особи, що найпрогресивнішими є країни, де узаконено гомосексуальні шлюби і гей-паради, де насаджується культ речей, де високобюджетна індустрія бездуховної попси... Чи, може, ви - про прогрес технічний? Але ж як тоді бути з японськими електронниками, російськими програмістами, італійськими автомобілебудівниками — всі вони аж ніяк не протестанти?
— На Америку дивляться з погляду Голівуду. А це зовсім не та Америка. Америка стоїть на праведності. Там усе фіксується. Не заплатив квартплату— фіксується. Не заплатив за телефон — фіксується. Усі твої штрафи фіксуються. Тому ти повинен бути порядним!

Джерело: http://www.2000.net.ua/print/svobodaslova/42841737.html

Реклама: http://www.rostbank.ru/physical/holdings/free ...иноземцу отдавай в рост, а брату твоему не отдавай в рост, чтобы Господь Бог твой благословил тебя во всем... (Втор.23:20)


Поділитися:
[+]
Сподобалось
2