Душа спливає в краплях воску,
Так гаряче, немов пожар.
Без прикрашання "я"  і лоску,
Як гумовий, відкрита, шар.

Я жду себе, себе чекаю,
Коли змирюсь з своїм життям.
Не буде на планеті раю.
Прекрасне, ж наче б то сміття.

О, Боже правий, поможи же,
Хоча б нічого не робить.
Лице закрию і посиджу.
Себе так складно зупинить.