Слава Богу… Господь душі мій берег тихої надії , Погладжуєш Ти хвилями любові ніжно, І прокидаєш в ній давно забуті мрії, Щоб донесла їх у святу вітчизну.
Моє Ти серце віри грієш сонцем , Карбунком слова Твого на скрижалях. Втікає ворог якщо Дух Твій охоронцем, І радість воскресає у печалях.
Моє Ти небо у зірках, моя колиска, З якої я зростав , щоб вічно жити, Спасіння звідки я одержав вістку, І де нікому не дозволено старіти.
Чи ж я посмію Господи Тебе покинуть, Любов ,життя своє чи ж не віддам до віку, Якщо мене Ти від святого не відкинув, Якщо мене обрав Собі зі всього світу.
В Твоїй любові що в оселі благодатній, Моєму серцю наче кисень Твоє слово, Тебе готовий вічність пізнавати, Бо не земля мені , а Ти Святий основа.