Ти написав мені листа,
Хоч зовсім я Тебе не знала.
Ти ж знав ім’я моє й мої діла
Раніше, ніж Тебе пізнала.

Ти знав мою адресу і мої шляхи,
Всі грішні вчинки і такі ж думки.
Та я читати лист недавно почала,
Бо довго йшов до мене крізь роки.

Він – хліб живий, який зійшов з небес,
Вогонь і світло, що не загасають.
А зміст Твого листа – солодкий мед
Й словесне молоко, від котрого зростають.

Дорожчий він за гори золоті,
Міцний, як молот, що розіб’є скелю.
Слова Твої – духовний меч мені,
Нетлінним є насінням, що зросте й в пустелі.

Твій лист до мене – Біблія свята,
Твоє правдиве, вічне Слово.
То ж недарма його Ти написав
Для кожного на його рідній мові.

Твій лист до мене – Слово є живе,
Й його читати буду знов і знов,
Щоб пам’ятати – любиш Ти мене
Й пізнати глибше цю святу любов.