Іноді сили іти вже немає,
Камениста життєва дорога.
Відчай і тугу у серці здолаю,
Тому, що я вірую в Бога.
Кожному новому ранку радію,
Милуюся Божим створінням.
Маю я в серці світлу надію,
Тому, що я вірю в спасіння.
Голгофа - дорога скорботи і крові.
В покаянній молитві схилюсь:
Тут на хресті, без докору, з любов`ю
За мене вмирав Іісус.
Та Він подолав пута смерті і тління,
В шатах білих зійшов до Небес.
Всім,хто вірить - прощає, дарує спасіння,
Я знаю - Син Божий воскрес!
З подякою все я від Бога приймаю:
Дощ осінній і теплу весну.
Для мене у Царстві оселю він має,
Я вірую - значить живу.
Поділитися: