Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.6 | 16 голосів )


Я — олівець! І в тому радість маю,
Що я потрібний для мого Творця.
Він міцно у Руках мене тримає!
Малюю в світлі Отчого лиця.

Буває часто: списуюсь, ламаюсь —
З любов’ю Він заточує мене...
Хоч боляче, Йому я довіряюсь,
Бо вірю: біль і темрява мине.

Мій Майстер щось стирає, виправляє,
Бо в мене ще не завжди все на «п’ять»...
Мої штрихи Рукою направляє
В призначенні: писать та малювать.

Я — не один. Моя сім’я велика.
Ви, олівці — малюйте та пишіть!
Є Бог Живий. Він Майстер і Владика.
Своїм умінням Господа хваліть!

Я олівець — рожевий, жовтий, синій...
Хоч стержень владно списують роки,
Але я залишаюся в Картині,
Що є шедевром Божої Руки!
06.12.2015р.

Поділитися:
[+]
Сподобалось
18

Коментарі 

 
+2 #3 15.01.2016 18:01
Повністю згідна. Таке гарне порівняння!
Цитувати
 
 
+1 #2 Dominika 11.01.2016 19:14
Так,прекрасний вірш.
Цитувати
 
 
+3 #1 Kuprienko 07.01.2016 20:40
суперово вийшло!
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити