Не загубися у дощах буденних,
Почуй мій голос з-поміж тисяч слів.
Ми разом. Ми навіки. Ми будемо
Іти до мрії. Крізь туман світів.
Не загубись... Послухай. Буду поруч.
У час важкий я висушу сльозу.
Я постараюсь, любий, зняти втому,
Своїм теплом обняти поспішу.
Ми не загубимось! Ти віриш, любий?
У нас з тобою – ще мільйони мрій.
Допоки серце сильно б’ється в грудях,
Допоки бачу неба голубінь,
Допоки я жива – крокуй зі мною,
Мене за руку міцно ти тримай,
Щоби життєва непогода, шторми
Не заглушили наш сімейний рай.
Не загубися... У клубках проблеми,
В життєвім вирі, в часу течії.
Нехай вирує цілий світ, я певна,
Допоки разом, бурі не страшні.
Поклич – і я пройду крізь шторми люті
У тиху гавань, що даруєш ти...
Я знаю: коли люди дійсно люблять,
Їх душі поріднились на віки...
20.03.2017р.
Поділитися: