Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.8 | 6 голосів )
Я до тебе торкнуся подихом,
Я до тебе прийду в час відчаю.
Нам не жити один без одного,
Ми любов'ю навік повінчані.

Я прийду у сні зачаровано,
Прилечу журавлем із вирію...
Тихим вечором, сяйвом сповненим,
Розмовляти будем, щасливії...

Листопадами осінь журиться,
Що минуло - назад не вернеться...
Опустіла весела вулиця,
Жде снігів, завірюх, метелиці.

Задощить... І тумани сивії
У похмуру пору стоятимуть.
Та тепло подаруєш ти мені.
Чи жаліти будем за втратами?

І хай стануть скроні посріблені,
Шлях метелиця запорошує...
Ми пройдемо крізь час, рідний мій,
Нам майбутнє вже шле запрошення.

Божий дар - по шляху йти впевнено
Крізь тумани - в місця віддалені.
Знаю, будуть незрушним кременем
Почуття, що в серцях запалені...

30.07.2016
Поділитися:
[+]
Сподобалось
5

Коментарі 

 
0 #4 11.04.2017 08:27
Дякую)
Цитувати
 
 
+1 #3 Дизайнер 23.09.2016 17:59
Який теплий вірш! Чудово!
Цитувати
 
 
+1 #2 Діана Парипа 01.08.2016 17:58
Юлю, дуже дякую)І тобі Божих благословінь!
Цитувати
 
 
+4 #1 01.08.2016 16:39
Гарно, як завжди. Дуже ліричний вірш.Нехай Господь благословить вашу сім'ю.
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити