Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.7 | 11 голосів )
Розкрила крила чарівна весна,
І день світився сонячним промінням.
В саду лунала пісня солов’я,
Весела річка дзвінко гомоніла.

А я ішла… Самотня і сумна.
Печаль. Немов на серці важкий камінь.
На жаль, не чула співу солов’я,
А світ, здавалось, потонув в тумані.

Незатишно так було на душі…
Неспокій. Важкість і якась тривога.
З дерев все падав й падав білий цвіт,
Немов у казці, все цвіло навколо.

«Мабуть, не вмію жити», - ці думки
Не раз мені спокою не давали.
Співали пісню голосну пташки,
І співи їхні в унісон зливались.

З очей скотились раптом дві сльози,
Неначе крапельки роси уранці.
Аж раптом чую голос з вишини:
«Дитя! Ти плачеш? Почекай. Оглянься!»

Я погляд свій угору підняла,
Хмарки – як пух. Небесна синь. Проміння.
Впізнала голос любого Отця,
Він говорив так ніжно і спокійно.

«Іди вперед! Я так люблю тебе,
І ти теплом людей зігрій усюди.
Віддай людині часточку себе,
Побачиш, як душа співати буде».

І я пішла… Я бігла, я цвіла,
А серце моє радість наповняла.
Я зрозуміла! Так, я віднайшла
Ту істину, яку давно шукала.

Мабуть, найбільше щастя на землі –
Це вміти іншого зробить щасливим.
Тоді відчуєш свято на душі,
Весна прийде у серце неодмінно.

2009

Поділитися:
[+]
Сподобалось
17

Коментарі 

 
0 #6 Діана Парипа 26.02.2016 11:26
Цитую Юлія Тонего:
А я б хотіла, щоб у мене в класі була така учениця. Зараз творчих дітей, на жаль, усе менше й менше.

Юлю, то ти працюєш за спеціальністю? Успіхів і терпіння!Я теж хотіла, але рік пропрацювала - і передумала)
Цитувати
 
 
+1 #5 17.02.2016 14:08
А я б хотіла, щоб у мене в класі була така учениця. Зараз творчих дітей, на жаль, усе менше й менше.
Цитувати
 
 
+1 #4 04.02.2016 10:00
Цитую Сонячник:
Гарний віршик, але так і відчувається недостача перед останнім стовпчиком)
І цей віршик переміг у конкурсі?

Ви праві. Там ще була строфа, але вона мені не сподобалася, а переробляти тепер щось не хотілось. Щодо конкурсу, то вірш, на диво, їм сподобався
Цитувати
 
 
+1 #3 Сонячник 03.02.2016 23:04
Гарний віршик, але так і відчувається недостача перед останнім стовпчиком)
І цей віршик переміг у конкурсі?
Цитувати
 
 
+2 #2 Діана Парипа 02.02.2016 15:19
Колись написала цей вірш на конкурсі з української мови. Треба було написати твір-мініатюру на тему: "Віддай людині часточку себе". Недосконалий, правда (а ще - для сайту я його трохи скоротила), але все ж вирішила поділитись.
Цитувати
 
 
+2 #1 Dominika 02.02.2016 15:19
"Мабуть, найбільше щастя на землі –
Це вміти іншого зробить щасливим,"
Так,це насправді найбільше щастя. Такий теплий вірш..променистий,я б сказала.
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити