"Коли б,Господи,був Ти отут,то не вмер би
мій брат! (Єв.Ів.11:32)

"Чи тобі не казав Я,що як будеш ти вірувати,-
славу Божу побачиш?" (Єв.Ів.11:40)

Закрили небо хмари безнадії,
А серце наповнялося жалем...
Над гробом нахилилася Марія,
Змиритись важко з тим,що брат помер.

Як перенести цю велику втрату?
Сумують безутішно дві сестри.
Вже до життя не повернути брата.
Якби ж в ту мить Ісус був поряд з ним,

Якби прийшов,усе було б інакше:
Не вмер би Лазар,й ними зараз був.
Не сталось так. Зітхають сестри важко.
Невже Ісус про Лазаря забув?

Була надія,але згасла раптом,
Неначе вогник серед темноти...
Чи зможе ще колись він засіяти,
Щоб шлях вузький в долині освітить?

...Господь сьогодні,вчора і повіки
Той самий,Він нікого не лишив,
Його рука вздоровлює каліку,
І чудеса небачені вершить.

Він не спізнявсь ніколи,й допомогу
Вчасно давав для кожної душі,
Й хто серцем вірив у могутність Бога,
Той відповідь отримував в житті.

Перед Ісусом все,мов на долоні:
Переживання наші,біль,відчай...
Він бачить,як сивіють наші скроні,
І як душа здригається від ран.

Він не забув,Він йшов туди,де смуток
Сповив серця і душі двох сестер.
"О Господи,якби Ти поряд був тут,
То Лазар жив би...Але брат помер..."

"Де він?-для всіх так дивно прозвучало,-
Мерщій до нього відведіть Мене."
"Він в гробі днів лежить уже не мало.
Невже змінити можна щось,невже?"

"Воскресне Лазар." "Знаєм,в день останній...
А зараз як без нього жити нам?
Тебе раніш ми,Господи,чекали..."
"Я-воскресіння і життя..."- сказав.

"Чи вірите ви в це?" Хіба ж вдавалось
Смертельні пута розірвать комусь?
"Побачите тоді ви Божу славу,
Як буде віра,"-відповів Ісус.

Й звершилось чудо:з неба Божа сила
Із гробу Лазаря вмить підняла,
І знову сестри,як раніш, раділи,
Й подякою сповнялися серця.

****************

Проходячи шляхом випробування,
Так само в нас буває у житті:
Не вистачає віри,лиш зітхання
І розпач виривається з душі.

"Якби Ти поряд був,Ісусе милий,
По-іншому було б усе тоді..."-
Ми Господу не раз так говорили,
І душу вбогу полонив сумнів.

Але могутність Божа незмірима,
Він проникає у людські серця,
Й в житті звершає навіть неможливе,
Щоб славилося Господа Ім'я.

Й коли до Нього йдемо у молитві,
Він доторкнеться ніжно струн душі,
Потішить серце, й гіркі сльози витре,
І сили дасть в нелегкій боротьбі.

І скаже:"Вір,-й побачиш Мою славу,
Бо Я є воскресіння і життя."
І бачим: чудеса Господь звершає,
І воскресають втомлені серця.

...Коли ми йдем шляхом випробування,
Ісус є з нами поряд в кожну мить,
Тож хай не буде в серці нарікання,
Лише подяка до небес летить.
05.10.2015