Не думав я про це розповідати
Та Божий Дух мене був побудив
І хоч не все я зможу передати
Та все що можу розповім

Заходити з далека я не буду
Скажу все прямо так як є
Живуть у розпачі всі грішні люди
І гріх життя усе їхнє псує

І на Землі вони лише існують
Немов у страшній темноті
Блукають, мучяться, нудьгують
Не мають радості в житті

Чому так молодих людей багато
В свої то молоді літа
І коляться і п'ють і курять цю заразу
Вкорочуючи цим своє життя

А як багато молодих сердець розбито
І все через якісь дрібниці
А скільки сліз було пролито
І в результаті серце як пуста криниця

А сварок скільки різних чи непорозумінь
А ненавистей скільки чи то злоби
І душі у людей неначе тінь
Й нема любові Божої нітрохи

А як по світі вже людей багато
Будучи у розпачі страшній
Вирішили що жити вже не варто
І бути в гіркоті оцій земній

Чому? Чому ? Чому ? одне лиш це питання
Звучить в сердечній пустоті
А у відповідь одне лише мовчання
Отримують безбожні люди на землі

Так з дня у день із ночі в ніч
Шукають виходу нещасні люди
Й з порожнього в пусте переливають лиш
Та залишаються пустими їхні руки

Та хочу вам сказати – є шлях інший
Дорога та, що до Хреста веде
Стежинка та вузенька і терниста
Та приведе в Небесний край тебе

Можливості змінитись може вже не бути
Тому мій друже ти не зволікай
Свої турботи принеси й недуги
І Господу Христу своє життя віддай!!!