Не занедбуй небесного!
„Та вони, знехтувавши те, пішли
хто на поле своє, хто на торг свій.”
Матвія 22:5
Воли, поля, дружини – це колись,
Тепер же – гроші, бізнеси, машини.
А ви ж Мені служити поклялись,
Та служите своїм багатствам нині.
Я вас обмив, очистив, освятив,
Щоб вільними ви стали від нечестя,
А тих, хто в темряві колись бродив
Я вивів на Свою стезю небесну.
Серця дав чисті, совість відіправ,
І дав вам одяг з білого вісону.
За гріх в невіданні я вас не покарав -
З любов’ю простягнув Свої долоні.
Я так хотів, щоб стали ви дітьми,
Які приносять радість безграничну,
Бо Я купив вас кров’ю і слізьми,
За вас вмирав, щоб мали життя вічне.
А ви вернулись на старі стежки,
Мене міняєте на Юдині сріблясті.
З мого ж вісону ви зробили пелюшки,
Щоб в них свій бруд і все нечисте класти.
Ви Божу справу занехаяли всерйоз,
Бо в вас жага і пристрасті до срібла.
О, попильнуйте , бо у вас вже завелось
Коріння Юдине, який за гроші схибив.
Пророцтвам ви не вірите Моїм,
Бо Божий страх вас нині знов покинув,
Ваші думки наповнені своїм,
Не чуєте ви те, що з неба лине.
Від вас не хочу відбирати Я воли,
Забрати гроші, бізнеси, машини.
Я хочу лиш, щоб вдячними були
Творцю за все, що маєте ви нині.
Та вам стає замало всіх тих благ,
Які Я посилаю вам від Себе.
І ви йдете на той широкий шлях,
Який веде у гріх, а не у небо.
Багато гордості, обману, суєти
В серцях дітей, що Божими назвав Я.
Їм в дім молитви ніколи вже йти,
Щоб хоч вустами Господа прославить.
Я не прошу у жертву принести
Свої доми, свої поля, свої комори.
Не хочу Я в пустиню вас вести,
Не хочу, щоб втікали ви у гори.
Хоч так колись водив Я тих мужів,
Які Мені залишилися вірні.
Я хочу, щоб люд Божий дорожив,
Свободою, яку даю вам нині.
І щоб всі дні ви славили Мене
Псалмами, молитвами, славослов’ям,
Бо час свободи скоро вже мине,
Судить народи повернуся знов Я.
Я буду радий бачити дітей,
Які не золото в кишені запихають,
Які не із волами у цей день,
А тих, що Мене піснею стрічають.
Поділитися:
Коментарі
вамвам одяг з білого вісону.