Одного разу на зібранні,
В неділю ранішнього дня,
У проповіді у читанні,
Прийшло Семену "відкриття".

Цей проповідник красномовний,
Що людям не дає спокою,
Серед людей тому шановний,
Бо носить Біблію з собою.

Семену план такий прийшов,
В наступний раз на те зібрання,
Він Біблію товсту знайшов,
Приготувався з-позарання.

Ледве доніс Письмо Святе,
Сів між дітей на першу лавку,
І так розкрив Письмо оте,
Що вдарив дівчинку Оксанку.

Не до пошани тут було,
Дитина в плач на все зібрання,
Ну тут Семену як назло,
Зірвав у зібранні Ломання.

А що розмови вже було....
То вам того не передати,
Давно було це і пройшло,
Я от що хочу вам сказати.

Судить Семена не спішіть,
Людина він не є погана,
Краще урок собі візьміть,
Для чого Біблія нам дана.

Якщо ти Біблію свою,
Узяв лишень щоб вихвалятись,
Чи святість показать свою,
В очах у ближнього піднятись.

То так говорить Бог тобі;
-"З гріхом не будеш загравати,
Шукаючи авторитет собі,
Дивись щоб в Мене не утратив!"