Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.4 | 9 голосів )
Тихо стеле туман
затужавілий день.
Cніг усюди розтав,
вже зима відійде.
У сплетінні гілок
найскладніший узор.
безліч нових думок
зав’язались вузлом.
Це весна виклика
почуття особливі.
подивлюся зблизька
ми незвично мінливі.
це туман засірів,
мене вводить в оману.
я не та що була,
чи я іншою стану?
хто пізнає себе,
Проведе якісь межі,
Свою суть обійме ,
Найскладніше відстежить?
Досконалий лиш Бог.
Ми ж зернинки творіння
А думки це - стрибок
У Його проведіння.


хто змінить свою сутність?
Поділитися:
[+]
Сподобалось
3

Додати коментар


Захисний код
Оновити