Знову пророчі сни

І приснився мені сон, який в черговий раз виявився віщим...

І снилося мені про те, що всупереч усьому – здоровому глузду, логіці подій, навіть всупереч законам військового часу – ситуація зміниться... І знаком мого порятунку повинен стати птах...

Який птах, я не розумів. Адже там навіть віддушини не було, не те, щоб віконця. Звідки птах візьметься?

А от слухайте далі...

Проходить день і раптом нас чомусь вирішують вивести на прогулянку в крихітний тюремний дворик. Напевно, щоб перед черговою серією допитів ми повітрям свіжим подихали – сил понабралися... Адже якщо людина ослаблена, мучити його незручно - то і діло свідомість втрачає... Ось...

Провели нас по коридорах – маса переходів, двері залізні грюкають – лабіринт справжнісінький... Ще й очі зав'язані. Нарешті, вийшли на свіже повітря. Знімають пов'язки з очей - і я бачу над тюремним парканом крони дерев, клаптик синього неба, промені сонячні...

Я не можу передати словами, що відчув у той момент. Я ж і так без ума закоханий в природу, сонце, небо, свободу... А тут ще після ями, після буди без повітря... Таке умиротворення всередині раптом встановилося – тиша абсолютна, і рівний вільний спокій. Це навіть більше, ніж відчуття щастя...

Ходимо по колу, я тихенько молюся Господу, дякую Йому за те, що дав мені можливість перед смертю побачити хоча б частинку цього світу – світу, який я так люблю...

І раптом бачу, летить горлиця – голуб дикий... Починає над нами кружляти і курличить – немов звістку яку хоче передати... Я тут же сон свій недавній згадав і зрозумів: ось воно – знамення...

І така радість мене охопила!.. Я ж горлиць люблю дуже – хороші птиці, добрі. В Карпатах часто до мене прилітали, курликали. У мене з ними – стара дружба...

І я зрозумів, що потрібно готуватися – скоро ситуація почне змінюватися, і це буде вже не чергова витівка демона, а як там не є справжня правиця Господня. І мені вже стало все одно - що там мене попереду чекає - смерть, катування тіла, душі – все це вже не мало значення...

І в ніч того ж дня сниться мені сон. Ще один віщий сон, який взагалі став кульмінацією всієї моєї іранської тюремної епопеї. І, знаєте, я знову приймаю цей сон за одкровення Боже.

Сниться мені світла хмарка – та сама, що приходила колись в дитинстві. І вона говорить: «Ґолтіс, сьогодні відбудеться чудо, але ти повинен вимовити слова, які заховані в твоєму серці. Тобі необхідно розкрити серце і розповісти на допиті все те, що ти відчуваєш по відношенню до цих людей, по відношенню до цієї релігії, по відношенню до цієї країни. Просто відкрий серце і говори голосом свого серця».

І приходить до мене уві сні текст – ціла промова – хвилин на сорок. Я розумію, що саме її повинен буду відтворити. Але розумію також і те, що текст промови – не просто слова, а цілий потік істини. І щоб її сприйняли, потрібний дуже точний переклад - з врахуванням всієї інформації, що «зашита» в інтонації, в настрою... Я своєму Ангелу-хмаринці кажу: «Для того, щоб це все передати, потрібно правильний пропорційний переклад. А мене допитують мужики, які двох слів по-російськи зв'язати не можуть... »

І приходить мені у відповідь інформація, що з перекладачем все складеться якнайкраще – буде дівчина, яка все переведе в точності, а головне – душевно, теж – від усього серця. Головне – розкрити серце і добути звідти текст...