Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 5.0 | 8 голосів )
ДОТОРКНУТИСЬ ДО ІСУСА

"Жінка,побачивши,що не втаїлась,з тремтінням
підійшла і,впавши перед Ним, призналася перед
усіма людьми,з якої причини доторкнулась до
Нього і як зараз же зцілилася"

Єв.Луки 8:47

Ось і все...Наче пташка,життя відлітає так швидко,
Не у старості,а у хворобі, у муках важких...
Вже усе віддала, але навіть найкращії ліки
Й лікарі наймудріші не змогли жінці тій помогти.

Безнадія та відчай лиш серце її наповняли...
Як хотілося жити, стрічаючи з радістю день..
І душа розривалась, немов на шматочки, й страждала.
О,невже більше їй не судилось співати пісень?

Часом очі благально підводила в синєє небо:
"Боже,Боже, помилуй!"- кричала розбита душа.
Чи ж то чує її? Чи ж то знає болючу потребу?
О,якби Він прийшов,наче квітка вона б розцвіла.

Опускалися руки,й згасала остання надія,
Темні хмари неначе закрили ясний небозвід,
Десь далеко у серці таїлись найкращії мрії...
Та у муках тілесних не милий вже був білий світ.

...Шум на вулиці чути,зібралось народу багато,
Ось проходить юрба, а попереду йде сам Ісус,
Кажуть люди, Він може хвороби і душі зціляти,
Повз чужої біди не проходив,й до ближніх горнувсь.

О,невже у житті її може це чудо звершитись?
Загорілася іскра надії у серці в цю мить...
Як же треба скоріше з Ісусом віч-на-віч зустрітись,
В ноги впасти Йому,і про милість,про милість просить!

Ні,чекати не можна,зібрала останнії сили:
"Я піду крізь юрбу, доторкнутись хоча б один раз
До одежі Ісуса, і буду здорова,я вірю,
Поспішати потрібно,щоб не втратити цінний цей час..."

Крізь юрбу просувалась, хоч важко було до знемоги,
Та бажання зустрітись з Ісусом сильніше було.
Не далеко ще зовсім, ось-ось - і скінчиться дорога,
Й душу скорбну неначе сповняло небесне тепло.

Мить одна,- і одежі Ісуса рукою торкнулась,
Й сталось чудо,яке так чекала в своєму житті,
Знову сили у тіло до жінки в цей час повернулись,
І хвороби не стало, відбувалось все,наче у сні.

Невимовная радість наповнила серце і душу...
"Хто до Мене торкнувся?"-ось чує Ісус запитав,
"Тут багато людей біля Тебе,"- дивуються учні,
"Я відчув, коли сила враз вийшла,"- Ісус відказав.

Чи ж можливо втаїтись? "Це я доторкнулась.."- сказала,
Й вдячне серце схилилось,в очах забриніла сльоза...
"Твоя віра спасла тебе,дочко!"- й знов душа заспівала,
Пісня слави полинула в небо до Бога- Отця.


************************


Коли важко тобі,і душа твоя й тіло страждає,
Підійди до Ісуса, й до ніг Його низько схились,
Він життя твоє бачить, потреби і болі всі знає,
Тільки вірою щиро до Нього в молитві торкнись.

Щезнуть вмить і тривога, і смуток, і переживання,
І загояться рани,як сила Господня зійде,
Ти прославиш Творця, бо почуті сердечні благання,
Пісня слави поллється для Нього у небо святе.

О,як добре,що можемо вірою неба сягати,
З нею сміло йдемо в край,де більше немає тривог,
Щира віра спроможна в житті неможливе звершати,
Мати віру таку у серцях хай поможе нам Бог.

10.08.2016 р.








Поділитися:
[+]
Сподобалось
10

Додати коментар


Захисний код
Оновити