Спливає час і я старію,
За роком рік іде в минуле.
Проходить вік і я сивію.
Болить все більш мені набуле.

Аж чую хтось тихенько стука.
- Ти відчини, - шепоче голос,
- У Мене є тобі наука,
Я збережу твій сивий волос.

Візьми свій хрест і йди за Мною,
Покірним будь Моїй ти волі
І буду Я завжди з тобою
На тім шляху, що йде з недолі.

Іду шляхом, шляхом Месії.
Покликав Він всіх за Собою.
Хто чув – пішов шляхом надії.
Христосе, йду і я з Тобою.

Той шлях важкий й легким не буде,
Тернистий мов вінок Ісуса.
Свій хрест несу і нести буду.
Його й раніш я нести мусив.

Земля згорить і згасне сонце,
Загине, - хто не вірний Богу.
Лиш вірним Бог лишив віконце,
Що до Його веде порогу.

Липень-11.07.1998р.