Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.7 | 16 голосів )
Над краєм засніженим, ой над Землею,
Hатомлене сонце стоїть в перигеї.
Морози малюють мохнате проміння
У барви сріблясті, в тони старовинні.

Відкрились небесного царства віконця:
Горять міріадами райдуг на сонці
На землю насипані щедро перлини.
Зрівняли сніги і горбки і долини.

Міняються барви, іскряться та сяють.
У кожній сніжинці заграви палають
І дражнять приземлених мешканців раєм.
Та часто ми чуда Господні минаєм,

Ковзнувши очима по них апатично,
Буває додавши: «Kраса ця не вічна!»
А потім із пафосом так, урочисто:
«Нас в небі чекає небачене місто!

Там вулиці з золота, брами – перлові!»
Що ж, дійсно, небесні оселі – чудові.
«Не бачили очі і вуха не чули!»
І навіть якби ми туди зазирнули,

То де б нам епітетів тих назбирати,
Щоб славу Господню змогли описати?!
Сім нот не запишуть небесних мелодій,
Не має аналогів в нашій природі

Ні райським деревам, ні вічному літу!
У царство небесне, неначе магнітом,
Нас тягне Любов, відкриваючи очі,
На Божі обіцянки в Слові Пророчім.

Ось тільки дорога в оселі ті верхні
Біжить по земній, по звичайній поверхні.
Сезони, пейзажі міняються швидко.
До всього звикаєм. Дивуємось рідко.

Краса ця не вічна? Спинімсь на хвилинку:
Блищать перламутом на сонці сніжинки.
Господь утворив кожну з них унікально
З мільярдів тендітних молекул криштальних.

Малесенька річ, а премудрість безкрая!
Крихке – неповторним дизайном вражає.
Минуще про вічне розкаже багато,
Нам тільки байдуже краси не минати б.

Поділитися:
[+]
Сподобалось
11

Коментарі 

 
+1 #2 lanak45 17.02.2012 06:01
Дякую Вам за відгук, а Господу за те, що відкриває очі на Його ж красу! Справді, ми так часто проходимо мимо неї, дивлячиь "собі під ноги" - в турботах, переживаннях, у поспіху. Я почала писати цей вірш давно - певно 3 зими тому - і все не могла закінчити, не виходило щось. Дякую Богові, що він нарешті дописаний, і що він Вам спободався.
Цитувати
 
 
+2 #1 Дизайнер 16.02.2012 19:14
Який чудовий вірш!Вас Бог щедро обдарував не тільки поетичним даром, а й мудрістю і пильністю, адже ми дійсно так рідко милуємось Божою Красою Землі. А вона ж поруч!
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити