Країна, пам'ять, смерть і голод.
Горить свіча, болить душа.
Не признає гріхів тих ворог,
Червоний прапор в їх руках.
То кров вкраїнська,
Плач дитини.
То біль у тюрмах, Соловки,
То спів церковний на могилах
О, Боже, більш не допусти!
Терпіли ми вкраїнські люди
Та Бог Дав ласку
Ми народ
Ми сталі вільні, Слава Богу!
Та ворог поруч знову і знов.
Летить молитва, лине в Небо,
До Бога Ангели летять.
Горять свічки, не спить родина,
Не спить маленька дитина,
Складає ніжно рученята,
До Бога линуть оченята:
«О, Мати Божа, Пресвятая,
Зішли нам ласку, благодать,
Зішли нам миру, дар любові,
Проси у Сина за народ».
Вже спить родина, спить вкраїна.
Та Матір Божа ще не спить, -
Вона із нами теж терпить
Вона нас просить, щоб любили
І Бога й ближнього свого
Молились часто в Божих храмах,
Щоб Божий Син спасав нас всіх.
Нехай прийде той Ангел Миру,
Що був колись у Фатімі
І ми клякнем в Молитві Миру:
«О, Боже всі гріхи, Прости»
Введення в Храм Пресвятої Богородиці
4 ХІІ 2007 р.Б Мельниця - Подільська
Поділитися: