Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.4 | 16 голосів )
Вилетіли з хати доньки та сини.
В парах в’ють гніздечка власні помаленьку.
Та ніяк не звикну я до тишини.
Прабабусі кажуть: «Звикнеш потихеньку».

Ось заплющу очі: Бачу малюків.
Бігають, стрибають по усіх кімнатах.
Затуляю вуха: чую сміх і спів.
А отямлюсь: тиха, спорожніла хата.

Якби повернути той прекрасний час,
Я б ним дорожила більше всіх достатків.
Кожен ранок, любі, цілувала б вас,
Кожну ніч шептала б: «Дорогі малятка.»

На сумління тисне каменем вина.
В пам’яті кружляють, мов ворони, фрази:
«Діти, дайте спокій!» «Що за дивина?!»
«Може зробиш сам, не скиглячи й відразу?!»

На стіні годинник стогне: "Чик. Чик. Чик..."
Обріза секунди вперто від години.
Тут був черевичок, потім – черевик.
В нас росла сімейка, а тепер – родина.

Вилетіли з хати доньки та сини.
Власні в’ють гніздечка дружно, галасливо.
Вам колись звикати теж до тишини.
Тож цінуйте часом і живіть щасливо.

Поділитися:
[+]
Сподобалось
21

Коментарі 

 
+1 #4 Степан 18.02.2015 13:21
Чудово! Дякую!
Цитувати
 
 
+4 #3 Leleka 26.01.2014 14:41
Дуже гарно, Слава Богу за ваш талан.
Цитувати
 
 
+3 #2 lanak45 15.01.2014 19:29
Дякую. Мені ваші такОж дуже-дуже подобаються . Це. - справжня поезія. А я - досить таки "непрофесіонал". Так би мовити - граю без нот, просто на слух. А на оцінки не звертаю уваги, бо часом і сміятись і плакати хочеться.
Цитувати
 
 
+2 #1 Dominika 15.01.2014 16:34
Подобаються мені ваші вірші тим,що в них є все,що притаманне якісній поезії:чітко висвітлена думка,послідовн ість,дотримано один розмір строфи до кінця,є ненатягнута чітка рима.І,звичайно наявність художніх засобів словотвору. Не знаю,за якими критеріями оцінюються вірші на сайті,але чимало з них навіть з вищим рейтингом важкувато читать.Хоча "на колір і смак..."
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити