Це найвищий вимір любові,
Як загинув за тебе хтось.
Чи то друг, чи то брат по крові –
То як вибере доля когось.
Доля вибрала Іісуса,
Тільки Він від любові вмирав.
Як до нас підбиралась спокуса,
На хресті молитви Він читав.
Кров лилася із ран полум’яних,
А вуста щебетали своє:
«О Отець! Вони лиш загубились...
О пробач же їх, Боже, за це!
Я за них тут довіку висітиму,
Як захочеш, мій рідний Отець.
Незрадливо і щиро любитиму,
Хоч увігнаний в мене свинець...»
Поділитися: