О Україно Україно краю християнський Як жаль Мені на вас дивитись Як у людей шукаєш порятунку Замість того щоб до Мене тобі молитись
І називаєте себе ви християнами А поступаєте як грішники у світі Волі Моєї ви не знаєте і не питаєте Хіба так мають поступати Мої діти
Хоч деколи і Слово Моє береш ти в руки Та робиш не по Слову а по волі своїй Гріх Содому і у тебе вже зявився Не живеш народе ти по Слову Моїм
Колиб народе відкривав Моє ти Слово Вникав у нього і звіряв своє життя по ньому То бачив би усі свої гріхопадіння І мав би страх ти Божий в цьому
Але народе ти хочеш жити своєвольно Від світу брати все нічим не гидувати А потім зазвичай стаєш переді Мною І хочеш щоб тебе у цьому Я мав благословляти
І не ропчи народе в житті ти ні на кого Бо все що сталося у тебе є з Моєї волі Щоб ти задумався й схилився у покорі І справив ти своє життя-щоб не буть тобі в неволі
Та і влада ваша руку поклада на Слово Моє І присяга що буде справедлива в керуванні своїм І водночас гріхи содомські дозволяє в себе Гидоту ту-чи зможу Я простити в краї твоїм
О прийдіть до мене й щиро всі покайтесь Бо земля аж стогне від гріхів всіх ваших Прелюбодійства й пянки-вбивства і обмани Це і багато більше на дорогах ваших
Здаєтесь другим народам ви благочестиві І навіть в церкву ходите ви зазвичай Устами славите і кличете до Мене А що робиш народе ти в потай
Ви хочете і миру і Мого благословіння Та проявляти послуху не хочете Мені Сильнішший тисне слабшого й немає милосердя Зупиніться люди-й перегляньте ви шляхи свої
Бо не заховаєте нічого перед Богом І все що тайне зараз-буде на яву Покайтесь як Ніневія колись зробила І визнайте усі гріхи переді Мною-і Я вас прощу
І дам Я те чого так зараз прагнете Це мир і спокій-і тоді він буде в вашому краю Бо тільки тим хто серце своє впокоряє Я з любовю Свою милість подаю
Візьміть ви Моє Слово-й жийте ви по ньому Відкиньте те що є огидою Мені І тоді повернусь Я до вас своїм обличчям І ізллю на край ваш-благословіння Я Свої