Мільярдами зірок вечірнє небо сяє, Про кожну з них Творець постійно пам’ятає. Не осягнути нам ні розумом ні зором Небачені світи, неміряні простори.
Говорять, з висоти Земля мала й тендітна Де океан блищить, у тих місцях - блакитна, А де тайга шумить, де джунглі – вже зелена На полюсах сніги: там білизна страшенна!
Магнітні пояси горять Полярним Сяйвом. (Наш Бог – Господь краси! Ніде ніщо не зайве! У формулі життя продумав всі деталі І змінність величин і нерушимі сталі.)
Біжить вервечка гір: за хмари рвуться піки. Петляють по Землі, течуть до моря, ріки, А біля них впритул розкинулись долини. Збудовані міста. Засновані країни.
У них живуть собі такі несхожі люди, Ці їздять на авто, ті – верхи на верблюдах. Хтось носить паранджу, хтось шорти, інший – рясу. Культури різні в них, обряди, навіть - раси.
Хтось в Англії живе, хтось мешкає в Китаї. Цей Мексику жарку ніколи не лишає. А той Афганістан зове прекрасним домом. Сто дев’яносто шість країн є нам відомих.
І кожну з них Господь в Своїх руках тримає. Щоденний хліб дає, та сонцем зігріває. Він Цар наш, Еліон, Він - Адонай, Єгова, Елоаг, Ел Шаддай, Бог - джерело, основа
Усіх благословінь. В Його руках спокійно. Прийми, Господь, від нас хвалу благоговійну. Тепло Твоїй долонь дарує силу жити, Ми хочемо Тобі Єдиному служити.
Будь з нами, Бог Святий! Не відпускай від Себе. Дай віру зберегти і досягнути неба, Щоб славити могли ці імена величні Допоки на землі і як прийдемо в вічність.