Джерело
https://jerelo.info/forum/

Націоналізм
https://jerelo.info/forum/viewtopic.php?t=119
Сторінка 2 з 19

Taj [ 02 червня 2006, 13:55 ]  

Я ж просив не ототожнювати Бандеру, бандерівців і націоналізм. Повторюся, Бандера був націоналістом, але не всі націоналісти є бандерівцями. Це різні поняття. Протиріччя тут є лише між моїми словами і загальнопоширеним стереотипом про націоналізм.
Мова хіба може йти про те, що спричинило ворожнечу, що може в майбутньому спричиняти ворожнечу. Так ось, ворожнечу спричиняє саме шовінізм, зневага до меншевартісної мови, нації. Саме шовінізм колись породив спротив (я не оправдую збройну боротьбу, а досліджую причини цього) і сьогодні викликає збурення як в суспільстві, так, на жаль, і в церквах.

Тарас [ 02 червня 2006, 14:25 ]  

Можливо ти мав на увазі, що не всі бандерівці є націоналістами?

Taj [ 02 червня 2006, 21:46 ]  

Я вважаю, що таке ототожнення створює стійкі асоціації, які викривляють суть слова націоналізм.
Для того, щоби позбутися навязаних стереотипів, вважаю, що нам корисно знати правду про ті страшні часи.
Я спілкувався з багатьма людьми, які були свідками багатьох випадків з бандерівцями. Розмовляв і з такими віруючими, чиїх батьків, як вони переконані, вбили бандерівці (всі вони справді чомусь були родом з Волині). Це дозволило зробити деякі узагальнення.
По-перше, тоді були випадки, коли сусід просто мстився іншому за якісь давні образи, маючи зброю. В таких випадках бандерівці сами карали таких (своїх) за розбій.
По-друге, бували випадки, коли бандерівці вбивали якихось мешканців, але тоді, коли ті проявляли відкриту ворожість до них.
Але загальна політика в них була така, що вони уникали ворожнечі з мешканцями навколишніх сіл і боролися з будь-якими проявами насильства.
А більшість випадків, коли під виглядом бандерівців вбивали цілі сімї, були спецопераціями НКВД. Чи не тому саме на Волині багато випадків убивств віруючих, що тудою проходив відомий рейд Ковпака.
А як це відбувалося, то можу розповісти детальніше. На якогось заарештованого бандерівця чинився тиск, залякування, а тоді брали його і вели у його ж рідне село, де всі знали, що він є в партизанах. Тоді розстрілювали декілька родин, але залишали кількох свідків, які на власні очі бачили, що серед бандитів, що вбивали їхні сімї, був їхній односельчанин-бандерівець. І тому вони переконані були, що саме бандерівці вбивали їхні сімї. А факти стали відомими лише зараз, коли доступними стали закриті архіви КГБ.
Подібно чинили і з вихідцями зі Східної України. Оскільки майже всю інтелігенцію енкаведисти знищили, то направляли на Західну Україну вчителів зі Східної України. А для того, щоби викликати ненависть на Сході до бандерівців, енкаведисти вбивали цих вчителів, приписували це бандерівцям, тоді везли свою жертву в рідне село на сході, збирали всіх і проводили мітинг, які страшні бандерівці-націоналісти.
Чув від одного вчителя РОСІЙСЬКОЇ МОВИ, якого послали в ці страшні роки на Західну Україну в якесь село вчити російську мову. Він зараз живе в Києві і розповідав, що одного разу до нього зайшли хлопці (партизани-бандерівці) і сказали, що поки вони контролюють цю територію, то він може жити спокійно і його ніхто рухати не буде. Але краще хай би він виїхав звідси, бо як прийдуть совєти, то просто вбють його. Він послухався їх і виїхав, а тому й живим залишився.
Оце і є справжній націоналізм бандерівців.

Цими прикладами я не оправдую бандерівців взагалі, бо все тоді було. Але хочу хоть трішки розвіяти міфи, які створювалися в застінках НКВД :evil: , і якими до сьогодні послуговуються чимало віруючих.

Тарас [ 03 червня 2006, 00:31 ]  

Я знаю, що бували випадки, коли це були спец загони НКВД. Але я точно знаю випадок з Лукашем Столярчуком. Його забрали на підводі бандерівці, завезли в ліс і хотіли розстріляти. Його запитали про його останнє бажання. Він захотів помолитися, і коли молився, то Бог його підняв від землі на метр. Ніхто з бандерівців не наважувався стріляти, тоді син одного священика каже: "Дайте я заб’ю того штунду". І він таки це зробив.

Тойко [ 03 червня 2006, 08:32 ]  

А хто то тоді розповів? Чи може хто покаявся з тих бандерівців? Бо як таке побачиш, то важко не покаятися. Часом смерть однієї дитини Божої може привести до Бога десятки і сотні інших.

Тарас [ 03 червня 2006, 13:27 ]  

За багато років після цього дехто з учасників розстрілу навіть говорили, що можуть показати місце його смерті, але таки не показали.

Taj [ 03 червня 2006, 17:26 ]  

То були страшні часи, і кожен часто мав свою причину для того чи іншого злочину: там і релігійна нетерпимість до "штундів", і ненависть до сусіда, інколи і шовінізм, і расизм проявлявся, бажання помститися.
Тільки тоді використовували автомати, а тепер просто слова. А слово може бути не менш болючим...

Тарас [ 03 червня 2006, 21:14 ]  

Згідний

Братик [ 05 червня 2006, 19:52 ]  

Мабуть доцільніше розглядати націоналізм під тим значенням, під яким його прийнято розглядати. Можливо в словнику і дається позитивне значення цього слова, але в народі до нього ставляться негативно. В народі націоналізм означає вперта ідентифіація себе представником національної меншості. Тобто, коли ти знаходишся в оточенні, де більшість російськомовних, то твоя українська мова буде сприйматися негативно, і це сприйматиметься як прояв націоналізму. Цікавий ефект на росіян та навіть українців справляє носіння національних символів, наприклад, на футболці в такому регіоні. Носіння російських або американських символів (тут в Америці) не викликає негативного ставлення, але носіння українських символів викликає нетерпимість та ворожнечу з боку росіян. Це класичний приклад націоналізму (як його сприймають) та шовенізму.

Taj [ 05 червня 2006, 20:11 ]  

Я згідний, що це проблема, коли лише українська мова сприймається як прояв націоналізму (у негативному значенні), і саме цю проблему ми і обговорюємо. Але проблема не з тим, хто розмовляє українською, а з тим, хто це негативно сприймає. Ця людина серйозно хвора на шовінізм.
І те, що в народі ставляться негативно до націоналізму, це проблема тих людей, які постраждали від комуністичної пропаганди.
І якщо НЕ розмовляти українською, то ці люди все одно не вилікуються від свого шовінізму.
Єдиним виходом є, як я розумію, якраз розяснення, що таке націоналізм, а що таке - шовінізм, що націоналізм - це добре, це христове вчення, це любов до свого та всіх інших народів, а шовінізм - це страшна хвороба, що призводить до ворожнечі, сварок, злоби.
Адже саме вона "викликає нетерпимість та ворожнечу", але не з боку росіян, а з боку хворих на шовінізм. На жаль, такий шовінізм зустрічається і серед віруючих, що зовсім не припустимо.

Братик [ 05 червня 2006, 20:37 ]  

Хай хоч націоналізм має позитивне значення, але коли наша українська мова викликає напруження у співрозмовника, то вважаю за краще перейти на ту мову, яка була б зрозумілою та прийнятною обом.

Taj [ 05 червня 2006, 21:35 ]  

Більшість людей так і чинять. На перший погляд, це виглядає розумно, але при цьому виникають декілька запитань.
В Америці зрозумілою буде обом англійська мова. Але якщо перейти на "зрозумілу" мову (англійську), чи не викличе це у цього співрозмовника ще більшу злобу?
Думаю, відповідь очевидна. Причина тут зовсім не в тому, що він розуміє, чи не розуміє мови, а в тому, що він ЗНЕВАЖАЄ твою мову, твою національність, тобто ХВОРІЄ НА ШОВІНІЗМ.
Принижувати себе перед своїм ближнім - це добре. Але якщо ти перед таким шовіністом будеш себе принижувати, тобто переходити на російську (ну, чого тут лукавити), то тим самим він лише буде укріплятися в своїй правоті, а хвороба його буде лише прогресувати.
Не думаю, що це найкращий вихід.

Тойко [ 05 червня 2006, 22:10 ]  

А то файна ідея, розмовляй з ним англійською. Тоді будеш вже не націоналістом (ну, як для нього то шось страшне), а інтернаціоналістом! :)

Братик [ 06 червня 2006, 07:56 ]  

Я вважаю в кожній ситуації кожен сам для себе вирішить якою мовою розмовляти так щоб була мир та злагода. Мені здається, навпаки, якщо вперто розмовляти своєю мовою то хвороба ненависті прогресуватиме.

Taj [ 06 червня 2006, 14:19 ]  

Коли це просто в розмові, то так, інколи краще піти на якійсь поступки, щоби пригасити чиюсь ненависть. Але як бути, коли в церкві знаходяться 2-3 шовініста, що ненавидять українську мову? Чи то всій церкві на російську переходити? Чи може, все ж, якось вгамувати цих бунтівників?
А це реальна ситуація в деяких українських церквах Америки.

Сторінка 2 з 19 Часовий пояс UTC + 2 годин