Я навіть це пояснити не можу. Незнаю, що в них краще. І важко зрозуміти, що віруючим хлопцям не вистачає. Здається, що ж вони навпаки краще. Але.........

Любіть того, хто вам подобається і хто любить вас.
І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його...

Тут мова не про розлучення з невіруючим, а про одруження. Це різні речі.

Щодо одруження, то Павло писав ...вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі. (1Кор.7:39)

У будь-якому випадку мова про наміри жити чи не жити разом віруючій з невіруючим, або віруючого з невіруючою.

В Господі -- це в ЛЮБОВІ.

Так, бо це проблема. А проблема така може виникнути лише за умови, коли один з подружжя покається, увірує в Христа. Таким Господь радить не розлучатися, бо своїм прикладом можуть привести невіруючу половинку. А навіщо з самого початку починати з проблеми? Навіщо одружуватися з невіруючим, якщо у них немає спільної мети?

Це не лише в ЛЮБОВІ, а у ПРАВДІ і СВЯТОСТІ. А що спільного між віруючою та безбожником? Хіба ж не говорив Христос: До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою? (2Кор.6:14)

Справжня ЛЮБОВ -- вічна ЛЮБОВ. І якщо молодята по-справжньому люблять одне одного, вони й житимуть у ПРАВДІ і СВЯТОСТІ.

Божа любов і плотська любов - це різні речі.

Якщо один з супругів невіруючий, то в ньому не має Божої любові, а отже у них різні погляди на життя, а тому й не може бути в них нічого спільного.

В Господі -- це в ЛЮБОВІ.

Їх уже об'єднує МЕТА -- ЛЮБИТИ одне одного.

Окрім того не всі, хто називає себе віруючими, мають оту справжню любов...

ЛЮБОВ долає усі перепони.

Окрім того не всі, хто називає себе віруючими, мають оту справжню любов ..

Бог є любов, але любов не є богом. Якщо праведність стане спільною із беззаконням, то це вже не праведність. Сіль праведності втрачає свою солоність.

Така мета об`єднує і пари людей далеких від Божої любові.

Тим більше невіруючі.

Людська любов може здолати багато перешкод, але як бути з перепоною через гріха людьми і Богом. Якщо один з подружжя у царстві темряви, а інший у світлі, то це дійсно не здолати по-людськи.

Якщо не всі віруючі мають справжню любов, то де ж її візьмуть невіруючі? Віруючий про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві, а невіруючий про земне і дочасне

Бог є справжньою любов'ю, а справжня любов і є Богом. Це можете занотувати.

МЕТА ЛЮБИТИ по-справжньому якраз і є прагненням Божої Любови.

Говоримо якраз про тих, що по-справжньому ЛЮБЛЯТЬ. Хіба серед невіруючих немає таких?

Та ні, не варто кохання-любов до протилежної статі робити богом, бо це ідолопоклонство.

У поган, наприклад, була "богиня любові" Астарта, а її жриці були "жрицями кохання". Хіба мала така розпусна любов щось спільне із святим Богом? Якщо на першому місці в людини любов, то не про Господні речі вона клопочеться. І ще: якщо любов є богом, то як бути з тими, хто неодружений і нікого не любить, хіба вони без Бога?

Мета ЛЮБИТИ по-справжньому є і атеїстів, і в крішнаїтів. Атеїсти ж ні у кого не вірять і не прагнуть нічого божого.

Може і є, але хіба це доказ того, що вони люблять Божою любов`ю? А як же з тими, хто по-справжньому любить не свого чоловіка чи дружину, а когось іншого, хоча змушені жити не з ним?

Ви розрізняєте любов на Божу, людську, гріховну? Чи це все те саме для Вас?

Це по-вашому ідолопоклонство.

А хіба ми говоримо про розпусну любов. Хіба коли віруюча дівчина зустрічається з невіруючим хлопцем це обов'язково означатиме розпусту?

А хіба усі інші окрім християн не заслуговують на Божу Любов?

Отже коли молодята (віруючі/невіруючі) нероздільно любитимуть і прагнутимуть одне одного душею і тілом, такі освячуватимуться. Про що й Апостол.
Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі. (1-е Кор.7:14)

Ідолопоклонством є все те, що ставиться на перше місце, яке по праву повинен зайняти Бог. Любити не є ідолопоклонстом, ним є любити більше за Бога, тобто ставити замість Нього на перше місце. Любові (почуттям) не можна віддавати перевагу перед Богом. Навіть котра здається найсправжнішою.

Саме це робить дівчина, котра має уподобання в безбожних хлопцях.

Ми говоримо про любов до протилежної статі, котра включає в себе не тільки платонічне ставлення якщо передбачається сім`я.

Не заслуговують точно, вона є тільки милістю. Та навіть якби й так, то заслуговувати і мати - різні речі. А якщо не маєш Бога, то звідки Божа любов?

Це сказано тим, у кого один із подружжя увірував після одруження, cказано, щоб не розлучались.

А неодруженим Господь через Павла каже: До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним? Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм! 2Кор.6:14-16

Передаючи своїми словами: якщо віруючий тягнеться до Бога, а невіруючий тягнеться до світських розваг, то чи вгодне Богові таке єднання?