Джерело
https://jerelo.info/forum/

Побачення, зустрічі - межа дозволеного
https://jerelo.info/forum/viewtopic.php?t=33		 Сторінка 3 з 7
Братик [ 15 травня 2006, 17:33 ]  
То залежить з якою метою ти зустрічаєшся з хлопцем. Якщо для того щоб побільше дізнатися один про одного, обговорити питання шлюбу, то цілуватися не є необхідністью :)
Ольг@ [ 15 травня 2006, 22:10 ]  
а якщо я зустрічаюся з хлопцем, бо кохаю його?
Не для того, щоб обговорювати питання шлюбу, й хто буде мити тарілки, а тому, що мені хочеться бути з ним?
Сонячник [ 15 травня 2006, 23:35 ]  
Я так думаю, якщо кохаєте один одного, то потрібно одружитися! І тоді будьте разом до старості літ - "і буде одна плоть".
А допоки не одружилися, то думаю, що було б дуже корисно навчитися умертвляти тілесну пожадливість... і звичайно з Божою допомогою!
Проси у Бога стримання - і Він допоможе!
... отака моя думка ;)
tOksana [ 15 травня 2006, 23:57 ]  
Якщо дівчина впевнена що він кохає її і впевнена що вона кохає його - то можете одружуватись! Для чого ше зустрічатись, спокушувати один одного...
Ну хіба зустрічатись щоб як Братик писав: ".... обговорити питання шлюбу, то цілуватися не є необхідністью "
Ольг@ [ 16 травня 2006, 11:42 ]  
ну, поки в мене коханого немає, але коли він з"явиться, якщо я буду впевнена, що це саме Він, то чому ні?
Winslet [ 16 травня 2006, 15:13 ]  
А як же взнати один одного ближче без зустрічей? Спілкування в церкві, наприклад, думаю навряд чи допоможе, бо часто воно ведеться в обмежених рамках...
Братик [ 16 травня 2006, 19:37 ]  
Я думаю, тут нічого поганого немає в зустрічах. Дійсно, щоб одружитися - потрібно взнати один про одного, а щоб взнати - потрібно зустрічатися. А цілуватися при цьому не потрібно - це бажання плоті, яке нічого не вирішує. Павло писав: Чи буду я з плоттю радитись?
Тарас [ 18 травня 2006, 13:33 ]  
Справа в тому, що коли ми надіємось у зустрічах взнати один одного, то ми просто помиляємось. Кожен з нас вміє дуже гарно грати ролі один перед одним, я таке не раз зустрічав. Я вважаю, що шукати Божу волю це єдиний вірний шлях. А якщо ти її знаєш, то нащо тобі зустрічатись, невже це змінить твоє рішення?
Сонячник [ 18 травня 2006, 19:32 ]  
Тарас написав:
Я вважаю, що шукати Божу волю це єдиний вірний шлях. А якщо ти її знаєш, то нащо тобі зустрічатись, невже це змінить твоє рішення?

Тарасе, я звичайно згоден - потрібно шукати волю Божу! Але як? Можливо, що через побачення і спілкування можна краще зрозуміти волю Божу!
Братик [ 18 травня 2006, 19:58 ]  
Ні, краще молитися про це і питати відповідь у Бога. У спілкуванні з людиною ми лише краще пізнаєм цю людину і її ставлення до нас. А взагалі, Божа воля заключається в тому щоб люди поженилися а на кому, це питання менш важливе.
Тарас [ 19 травня 2006, 02:30 ]  
Братик написав:
А взагалі, Божа воля заключається в тому щоб люди поженилися а на кому, це питання менш важливе.

Я з цим не згідний, тому що в Бога, якщо є план щодо людини, то він досконалий, а то получається, що про одне є Божа воля, а вже в питанні вибору спутника життя, Він не може людині помогти. (Виходить що Бог Сам до кінця не знає чого Він хоче).
Taj [ 11 червня 2006, 12:59 ]  
Winslet написав:
А як же взнати один одного ближче без зустрічей? Спілкування в церкві, наприклад, думаю навряд чи допоможе, бо часто воно ведеться в обмежених рамках...

Я згідний з Winslet. Оці штучні обмеження, заборони, часом є просто лукавством, такою ложною праведністю, які можуть призвести до дуже важких наслідків. Я маю на увазі те, що коли одружаться незнайомі між собою люди, які так дотримувалися оцих заборон, то згодом можуть бути дуже сумні наслідки. :( І такі приклади я знаю.
Не має значення, як назвати, але зустрічі обовязково повинні бути.
Тарас каже, що в таких зустрічах можуть грати роль один перед одинм. Але таку фальш легко відчути, і краще відчути її до одруження, аніж після. А люди, які мають серйозні наміри, не будуть грати якусь, і дуже сумніваюсь, що захочеться їм вийти за межі...
Тарас [ 11 червня 2006, 20:50 ]  
А даремно ти сумніваєшся. Скажи мені, а де місце для Божого ведення в твоїй позиції?
Taj [ 11 червня 2006, 22:12 ]  
То вже залежить від того, чи є страх Божий. А у всіх життєвих питаннях потрібно, з одної сторони, надіятися на Бога, чекати Божого ведення (керівництва), а з другої - людина повинна керуватися і власним розумом, розсудливістю, яку дав їй Бог - вона ж не робот. Все має бути врівноважено.
Тарас [ 12 червня 2006, 01:56 ]  
Звичайно, вона не робот. Бог нас не створив роботами. Робот не має власної волі, він не може вибирати. Людина ж має свобідну волю і тому вона може підкорити свою волю Божій, або не послухати Бога. Мені здається, що я вже в цій темі писав, доки (згідно мого розуміння) має бути розумовий відбір, а де вже сліж безпосередньо шукати волю Божу. Я думаю, що основна проблема в тому, що ми розівчилися шукати волю Божу, нам легше видавати свою волю за волю Божу.
Сторінка 3 з 7 Часовий пояс UTC + 2 годин