Відкриваю цю тему для того щоб кожен бажаючий відвідати своїх рідних в США не витрачав даремно гроші на Консульство США, і перш ніж планувати поїздку - передумати і забути про таку можливість.

Якщо хтось має досвід отримання візи в США, то прошу поділитися.

Для інформації: Консульство США збирає по 200 дол. лише за вхід у їх консульство з усіх бажаючих поїхати в США у гості до своїх рідних, причому 99% нашим людям відмовляють у вїзді в США, а гроші звісно не повертають. Щодня на тому страждають до 1000 наших громадян.
(якщо я з цифрами помилився, то прошу поправити).

Люди, США це не Бог

це блудниця Вавилону

А Львів це Соддом (свої аргументи треба обгрунтовувати чимось а не висмоктувати з пальця)

Поділюся я з Вами наскільки я був наївним (ще три роки тому), коли мріяв побувати у США і про свої перші враження, які у мене склалися про Америку після відвідин Консульства.

Звісно, у мене ніколи не було бажання емігрувати в США і ніколи не подавав заявки на еміграцію і в жодних лотереях участі не брав.
Отримав я запрошення від американської сторони, взяв відпустку і записався на співбесіду.

Коли настав той час, прийшов до Консульства (у Києві на Пимоненка, 1), а там черга зо 300 чол. під загорожою. Ну пробрався я до входу.
А сам голодний, тільки но з поїзда. Ну тут мене почали обшукувати: по кишенях, шкарпетках, весь мій кейс перебрали. Ну вилучили все що мав: всі мобільники, і їжу, і флешку (з конфіденційною інформацією), і диски, і ключі... ну все-все що мав. Тоді наділи мені на шию табличку з номером. і тут же вказали мені перейти в оточений парканом критий на подвірї павільйон, де вже стояли купа українців з номерками... Сказали мені стояти, поки не назвуть мій номер.
Ну вистояв я зо три години, а мій номер не називають. А я тоді до Києва відрядження оформив. Ну, думаю, може на мене вже в розшук подали (мобільники то забрали), бо планував з 11 год. вже зайнятися роботою. Почав просити, щоб дозволили зателефонувати... ну правда таки дозволили, але під наглядом. Ну, я там сказав, що живий, що все нормально, аби не переживали де я зник...
Там же (у цьому павільйоні для худоби) я правда мав право розмовляти з такими ж як я. Так от. Там публіка була такою: багато віруючих, і старші, і молоді. Питався я в людей, казали що вже не перший раз (а той сьомий раз) просять гостьову візу чи то до дітей, чи до рідних батьків, чи до братів-сестер, - не впускають. Але бідні люди не втрачають надії відвідати рідних, часто важко хворих, подають знову аплікації, а їм знову відмовляють.
Нарешті називають групу номерів, хто має перейти у приміщення Консульства, треба мати з собою 100 долярів (тоді брали лише по 100 дол.). По одному нас пропускають до каси, віддаємо гроші і тут же охорона велить знову вийти на вулицю, у той огороджений павільйон з українським бидлом. Вийшов...
Вистояв ще дві години, ноги болять, а вже голодний... ледве живий...
Тоді знову називають групу з моїм номером і наказують перейти знову у приміщення. Зайшли ми у невеличку кімнати, де також не було де присісти. На стіні знайшов вивіску: ви маєте право говорити рідною мовою. Сказали дивитися на електронне табло, як зявиться мій номер - я повинен негайно підійти до віконечка для співбесіди.
Нарешті мій номер, підходжу... пробую щось говорити, а мені у жіночка у відповідь: "прошу отвєчать на русском язике ілі на енгліш, я украінскій нє понімаю". Ну добре, енгліш знаю не дуже, переходжу на русіш. Ще задала два-три питання, щось на зразок: навіщо туди хочеш їхати, скільки заробляєш, тощо... я ще не встиг відповісти як у ту ж мить у мій паспорт вліпили штамп "У вїзді в США відмовлено". І такою "чарівною" посмішкою повертає мені паспорт. Я ще продовжував відповідати на поставлені питання, як до мене підходить поліцай і за руку вивидить за межі Консульства.

З цих пір у мене відпало будь яке бажання мати справу з цією державою. І лише мені дуже шкода наших наївних українців, які щодня віддають свої кровні заробітки американцям з надією побачитися зі своїми рідними та близькими.

Це обґрунтовується її вином розпусти, яке щедро льється на всі народи Землі.

А складається враження- що Консульство США просто робить бізнес у Україні. Причому нечесний бізнес, що заборонено за українськими законами.