Я хочу чорну каву на світанні,
Закрити очі — і прославити Творця,
Щоби почати день з подякою в признанні:
Без Нього — й миті не було мого життя.

Я хочу день розпочинать з молитви,
Горнятком кави — лиш доправити смаку.
Вступаю знов у тиші, в битву світлу —
За Україну , друзів, та сім’ю.

Коли думками нас веде Творець,
І день відкриється в малому — в каві,
То й проживеш його немов співець —
У світлій пісні, й вірі не лукавій.

Світанок ще дарує майбуття,
А кожен захід — знову забирає.
Наш сон в руках могутнього Творця,
Та вранці душу знову повертає.

І коли знов розплющуються очі,
І чуєш серця власного биття, —
Біжиш із ночі темної, пророчої
Заварювати каву до життя.

І знову — чорна кава на світанні.
І вітер перегорне сторінки…
Послухай Бога в ранішнім мовчанні —
Щоби з любовʼю в новий день піти.

#іваннаандрейків?