О,Боже,чи це так ти любиш Сина?!
Принижений до вигляду раба,
Твій Первісток улюблений,єдиний,
У світі жив для люду,мов слуга!..
І стомлений з нелегкоі дороги,
Позбавлений не раз тілесних сил,
Він учням омивав з любов*ю ноги,
За них Тебе,Всевишнього,молив..
Навіщо Ти дозволив розіпнути,
Того,Хто діточок не раз цілив?
О,як же міг Ти вигук Його чути:
Навіщо,Отче, Мене залишив?!
І в відповідь мені сказало небо:
"ЦЕ БУВ ЛИШЕ ЄДИНИЙ ШАНС ДЛЯ ТЕБЕ!"
Поділитися: