Стинання,плач,спотворена реальнiсть.
Скрiзь плач,вiдчудження в думках-
твоя реальнiсть...
Ти знов iдеш на грiх,в пiтьму-
не зупинити...
Чому в таких тисках потрiбно жити?
I жаль стиска,наруга,страх-
усе б забути та десь в окопах,
у бою теэ збагнути:
що вирiй,страх земних оков-
це зубожiння...
Стинаэ кров.Говорить що?
людське стремлiння.
Чому ж ти,воiн,так сприйняв,
що треба жити?
Та ти в тисках,своiх тисках-
не зупинитись...
Покайся!Страх в твоiх думках-
все зупини ти,
в Господнiй дiм,величний дiм
треба спiшити!
СЛАВА БОГУ!