Мій рідний дім… Це спогад про дитинство…
Тут я ступала свої перші кроки,
Тут я раділа і провела чисті
Дитячі свої безтурботні роки.
Мій рідний дім, де плакала я часом,
Де зазнавала перший раз невдачі,
Де я сміялася із сонцем разом,
Де мрії здійснювалися дитячі.
Так рідне все: і дім, гора, і річка,
Береза білокора у дворі...
Там десь ростуть красивії смерічки,
Купає сонце промені в воді.
Шумлять ялини, з вітром розмовляють,
Хлюпоче у долині потічок,
Але мене, маленької, немає,
Бо я у юність вже ступила крок.
І де б не була, де б не мандрувала,
Думками завжди лину в рідний дім.
Я тут з дитинством своїм попрощалась,
Нове все пізнавала я у нім.
Для мене дім - найкраще місце в світі,
Мій рідний дім - це місце дороге,
Де маминою ласкою зігріта,
Де все чекає з радістю мене.
Де перший раз до Господа молилась,
Просила за усю свою сім'ю,
Щоб ласка Божа з неба нам пролилась,
Моменти ці у серці бережу.
Де у саду спадало жовте листя,
Як осінь золотила все кругом,
Скидала листя і моя берізка,
І сумувала з нею я разом.
І знов дерева будуть так шуміти,
І осінь прийде, може, й не одна.
Роки пройдуть, а в серці буде жити
Мій рідний дім, оселя дорога.
2.08 2003, Крим
Поділитися: