Пастельні фарби темних вулиць,
Яскравий відблиск ліхтаря
Гладенькі камені голубить,
Цей вогник тихо догоря.

Кричить вогнями темне місто,
Безперестанку мерехтить,
В потоці пасажирів бистрім
В метро кожнісінький біжить.

І дзвін монет об балюстраду,
І звуки потягів, десь там,
Поглиблюють мою досаду,
Погіршують душевний стан.

Людей у місті сотні тисяч
Про щось задумались в цю мить.
Мене у транспорті притисли
Та це нічого не болить.

Спішу заповнювати нішу
У місті темнім розчинюсь,
Згадаю думку веселішу
Без смутку жити научусь .