Ти обнімаєш сильно так, міцно,
Я поринаю в сонячний сон.
Знаю, коханий, будемо вічно,
Завжди, до старості, тільки разом.

Ти наповняєш серце спокоєм,
Щастям, надією, вірою в нас.
Легко і затишно бути з тобою,
Переступаючи пройдений час.

Руки – в знайомім і ріднім сплетінні,
Очі твої – океан доброти.
Крізь листопади й тумани осінні
Йду за тобою… Там добре, де ти.

Наче школярка – люблю, наче вперше,
Ні, не як вперше, сильніше люблю.
І крізь роки почуття обережно
Глибоко в серці своїм бережу.

Дякую, Боже, що можу любити,
Ці почуття проганяють печаль.
Що ще у Тебе я можу просити?
Тільки його бережи й захищай!

©Д.П.
25.07.2018р.