Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.4 | 40 голосів )
Ось і виріс мій син……
Знаю. Бачу. Та серцю здається це сном,
Бо ще зовсім недавно за мокрим вікном
Сипав золотом клен на подвір'я лікарні.
Жовтень, осінь вдягнувши у ризи янтарні,
Нам безцінний дарунок приніс у родину:
Ти тоді народився на світ, любий сину.
Пишним бантом зав'язана синенька стрічка,
У біленьких мереживах - крихітне личко.
Мамі – пізні жоржини, медсестрам - цукерки.
Батько сина забрав з теплих рук акушерки.
«Хай росте він щасливим! – сказала. - Ну, з Богом!»
Жовте листя, мов килим пухкий за порогом!
В незакінчений дім ми везли свого сина.
У вікні колихнулась із тюлі гардина -
На подвір’я із хати прибігла сестричка,
І підставила руки свої невеличкі.
-Можна я занесу його в нашу кімнату.
Вибіг братик: « А можна мені потримати!»
Дні складалися в місяць. А місяці в роки.
Ми були завжди поруч: коли перші кроки
Ти робив спотикаючись. Падав невміло.
Коли віршики перші напам’ять «зубрили».
Коли палички рівно писати учився,
Коли вечором з ніг від утоми валився,
Цілий день надворі проганявши в футбола.
І коли медсестра тобі ліки колола,
Я тримала тебе тоді й тихо молилась,
Із твоїм, моє серце прискорено билось.
У молитвах нічних я благала у Бога,
Щоб тебе не лишав Він ніколи самого.
Не просила щоб знатним ти став, мільйонером.
Я молилась, щоб виріс ти місіонером,
Щоб багатим зростав на любов і на віру,
Щоб Господь переповним тебе Своїм миром,
Зберігав при невдачах від розчарування,
Щоб послав у життя твоє чисте кохання,
Щоб була в тебе ніжна і добра дружина,
Щоб змогла я побачити сина у сина.
Я радію сьогодні за вас, мої діти.
Батько також не може за вас не радіти.
Вся родина зібралася Вас привітати
З днем одруження. Хочемо вам побажати:
Хай прийдуть у життя ваше благословіння,
Щоб ви вдвох посвятили його на служіння
Тим нещасним, хто буде шукати дорогу
Через крахи та горе - до світла, до Бога.
Нехай буде Його охорона над вами,
Сірі будні прикрашуйте завжди піснями.
Хай мелодії неба живуть в ваших душах,
Мир глибокий, Господній - ніщо не порушить.

Знову осінь, та тільки вже не українська.
Відділяє пів-кулі від Нововолинська.
Жовтень листя не стелить ще тут килимами,
Ще не пахне повітря туманом, димами.
Ще довкілля не вбране у шати янтарні,
І не ми вже, а ви – повні мрій, юні, гарні.
Все попереду в вас: діти, радість, тривоги.
Вам здається: до внуків далекі дороги...
Ми бажаєм вам вік свій щасливо прожити,
Власну осінь життєву у парі зустріти.

Поділитися:
[+]
Сподобалось
38

Коментарі 

 
+1 #9 Степан 16.02.2015 11:31
Дякую за вірш.Дуже щирий і сердечний вірш! Божих благословінь!
Цитувати
 
 
0 #8 Dominika 07.11.2014 10:29
Світлано,так як у Вас,на мою думку - правильно.А з дієприслівников им зворотом спробую знайти в інтернеті пояснення,і скинути адресу. Бо вчителька з мене неважна ,просто для себе то розумію,а пояснити зрозуміло не завжди виходить.
Цитувати
 
 
+2 #7 19.10.2014 07:51
Дякую, друзі, за коментарі і підказки. Мені приємно, що вас також зворушила картинка з нашого життя.

Яна, трошки більше за кому можете написати? Я запуталась... Дякую.
Цитувати
 
 
+3 #6 Dominika 11.10.2014 13:20
От з комою після "осінь" не можу погодитися.Вона не потрібна тому,що це не випадок з однорідними членами,а складне речення з дієприслівников им зворотом,що виражає додаткову дію стосовно підмета "жовтень"
Цитувати
 
 
+1 #5 шлв 11.10.2014 07:53
Ось і виріс мій син-виправте в назві.Після осінь-кома.Взагалі дуже чуттєво та гарно.
Цитувати
 
 
+5 #4 irina2306 10.10.2014 12:13
Сльози на очі навернулись від прочитаного.В мене три синочки,ще малі. Але час швидко летить... Уявляю,як і в моєму житті такий момент настане.Будьте благословенні,с естричко.
Цитувати
 
 
+6 #3 Дизайнер 08.10.2014 19:25
мурашки поповзли по тілу!!!
Цитувати
 
 
+3 #2 Dominika 08.10.2014 10:43
Зворушливо,аж сльози навертаються.. В мене донечки,але материнські тривоги,радості і мрії ті ж.Нехай благословить Господь Вашого синочка і його дім,а також Вас,Світланочко ,щоб і надалі торкалися словом щирим і трепетним до сердець.
Цитувати
 
 
+2 #1 08.10.2014 04:06
Нового нічого не пишеться. Для тих хто скучає за мною і для нових читачів вирішила виставити на цьому сайті вірш, який я написала синові на весілля. Сьогодня якраз минає 3 роки від їхнього весілля.
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити