О мій Господь...
яке велике свято...
Й яка велика сплачена ціна...
Жорстоко цвях, ввійшов від рук солдата,
Щоб Ти не зміг зійти з Свого хреста.

Та Ти пройшов. Тобі усе боліло...
Облитий кров'ю кожен міліметр,
Знівечене ударами все тіло...
Ти вистраждав... і все-таки помер...

І знаєш Бог? це свято Воскресіння...
Так, Воскресіння... Та сьогодні я
Дивлюсь на Тебе у яснім промінні
І бачу рани... це любов Твоя!

А цього дня могло б зовсім не бути...
Якби Ти не схотів зійти з небес...
В Пасхальний день цього не осягнути,
Що Ти воскрес, спочатку мавши- хрест.

Спочатку- біль, спочатку були сльози,
Молитва в Гефсиманії в саду:
"Нехай мине Мене ця чаша, Боже,
Проте, Мій Батьку, все-таки піду..."

Якби не хрест, чи був би Ти воскреслим?
Якби умить відмовився б й зійшов?
Хто б врятував весь світ від злої смерті
Проливши власну, неповинну кров?

Скажи мені ,що б мала я, людина?
Людина, що під владою гріха
Жила уже на перше покоління...
До кого з покаянням я прийшла б?

Хто міг би зняти ту гріха проказу?
Хто міг би зняти всю мою вину?
Ніхто мій Боже... я скажу одразу....
Ніхто ,мій Боже, впевнено кажу.

Та Ти прийшов у вигляді людини,
Обрав жорстоку і ганебну смерть,
Щоб дати волю через Воскресіння,
І це зробив Ти, саме через хрест.

І дав Ти нам через це все уроки:
Пройшов долину- буде висота...
Щоб шлях пройти, робить потрібно кроки,
Хочеш воскреснуть- Не цурайсь хреста.

Ти дав нам ,Боже, також зрозуміти,
Що зло ,бува, дорога до добра,
Для того щоб свободу оцінити,
Й за звільнення хвалу Тобі віддать

Нам необхідно бути у неволі...
Через гірке цінуєш більше мед,
Було падіння, знай ,по Божій волі,
(Якщо захочеш) Буде також злет.

Й я дякую Тобі за ці уроки,
Які до нас,приніс Ти із небес,
За пройдені,Тобою, Боже,кроки,
Ну а найбільше,дякую за хрест.

Бо через хрест,прийшло до нас спасіння,
Й звершилось диво- Світле Воскресіння.
Амінь.
04.04.2026р.
Артемук Мирослава