Варавва Лежав на підлозі,в холодній темниці, Ждав смерті.Пощади собі не просив. Не спав.Знав, що хрест йому знову присниться, Не плакав, спокійно тримався зверх сил.
По римським законам для вбивці- розп'яття, Варавва раніше вже знав вирок свій. Він всіх ненавидів, він сипав прокляття, Був смерті достойний, злочинець,краді́й.
Хоча і хороброго хрест теж лякає, Враз двері відкрились на темних петлях: -«Вставай-но скоріше!!Тебе відпускають!», Його схопив подив,хоч був іще страх.
Годин залишалось до страти вже мало, Збагнути не міг від того́, що почув. Він слову не вірив, хоча й здивувало, Тюремник в плече його грубо штовхнув:
-«Іди ти!Юрба попросила в Пилата, Тебе відпускають!-солдат поспішав. -Тепер буде Цар там Юдейський розп'ятим…», - «Повтори…»-йому тихо Варавва сказав.
-«Так, замість тебе там вже судять Святого, Якийсь-то Ісус.На хресті Він помре. Солдат розсміявс:Не чув про Такого? Не знав?»- і Варавва вже вільний іде.
Хто б міг уявити-він вийшов на волю! Всіх друзів своїх радо він обійняв. «В сорочці родився!Щаслива то доля!»», Здавалось,про це на весь світ він кричав.
Варавва в свободі своїй сумнівався, Він думав: поми́лку зітре знов Пилат... Заснувши, вночі прокидався, боявся, Що знову почує::«Тебе жде твій кат!».
Та даремні були всі нічними тривоги, Ніхто за Вараввою навіть не йшов. По сходам старим,як колись,підуть ноги І серце спокійно забилося знов.
Варавві відміряли -вийшов на волю, По милості Божій пройшла кара та, Де залізо крізь рук....о, скільки ж то болю! І тільки у сні бачив страх він хреста.
Чи прийшов до Ісуса Варавва?-не знаю, Та думаю:-Не можна так просто піти. Почувши таке,що«Тебе відпускають…» І серце Спасителю не принести.
Ніколи мене не тримали під стражу, Та душу мою гріх колись закував. О,ні.Я не краще Варавви.Як страшно- Там замість мене Христос був вмирав.
На життя у всіх грішників не було права, Та Божого Сина на смерть осудивши, Тоді відпустили б не тільки Варавву , А мене і тебе, теж на волю пустивши.
Темниця відкрита, а ти - все в неволі. Схились,де розп'яття й спасіння знайдеш. Тебе відпускають! Щаслива то доля, Відмінений вирок!Ти вільний підеш! Амінь