ВІН ПОМЕР ЗА НАС

Він йшов покірно , біль стискала груди
А на плечі прокляттям хрест лежав
Позаду й спереду вони - немов нелюди
І кожен з них плював, сміявся і кричав

А спрага мучила під сонцем до нестями
О як не легкий цей до страти путь
Вела дорога - до гори до ями
Де хрест вкопають , і де Його розіпнуть

Ув день оцей , бурлило усе місто
Повсюди гам - спішить на гору люд
Спішили всі побачити те дійство
Як смертників на страту віддають

Серця жіночі плавились від жалю
У матері Христа вже не хватало сліз
За що синочкові жахлива така доля
Невже лиш для хреста , тут на землі він ріс ?

О як не легко бачити страждання
Де сили взять , щоб це перенести
Вона б сама напевно без вагання
Пішла б на смерть - щоби його спасти…

Та ось і все : - прибили… хрест вкопали
Й закапала з хреста страждальця кров
О Якби в час оцей серця людей спізнали
Що розп’яли вони не зло – а розп’яли Любов

Та час пройде - пройде якась година
І сотник там від страху закричить
Воістину Він був Господнім Сином !...
О як йому  тепер  з  своїм  сумлінням  жить ?

Як  людству  жить  -  Спасителя не стало
Невже навік в полоні смерті Він…?
Ні ! Він Воскрес ! - зламавши смерті жало
Із мертвих первенець – людський і Божий Син

**************************************

Земля стряхнула дні, мов стерла пил з долоні
Хоч канув в вічність той далекий час
Та не забудьмо друзі - краплі ті солоні
Крові Христової , що пролилась за нас

Згадаймо браття хрест , Христа пробиті руки
Згадаймо те як Він за нас вмирав
Прославмо Господа за Сина - що на муки
З великою любов’ю , Бог за нас віддав !