Мої слова – щирі і прості,
І поєднання у поезію – стократе.
Нехай живуть на сторінках вони,
Бо українське слово не здолати.

Бо українською звучить сакрально,
І мова у століттях – найдавніша.
У світі різних мов багато,
Але своя, звичайно, – наймиліша.

І знаю тих, хто завжди пам’ятає,
І тих, кому болить так само.
Бо з українських слів садок квітчає,
А наймиліше слово вимовлене – «Мамо».