Раз у гості Ніч прийшла до Дня.
День її так й не побачив в себе.
-“Чую, Ніч, десь шепіт твій здаля,
Краще, каже, я зайду до тебе”.

День до Ночі в гості завітав.
Але надарма він мружив очі.
Тільки шепіт десь здаля лунав.
Та чи стріне світлий День тьму Ночі?

День і Ніч, Любов і страх в злобі,
Правда і обман, святе і гріх,
Дві дороги – все це є в тобі.
Дано вибір цей для нас усіх.

Ми не можем день і ніч з’єднати.
Завжди ми із двох є щось одно.
Ми самі у праві вибирати.
Третього нам, друже, не дано.
Амінь.