Цвітуть сади, сідає сонце

на золотисте неба тло.

А запах у повітрі, що це?

- Це вишні дивляться в вікно


І цвіт дарують солоденький,

біліють купочки дерев,

я їду потягом далеко,

десь там мене хороше жде.


Біжу від намірів, помилок,

від злих людей у ту весну,

де всі погрози вже безсилі,

я поринатиму в красу,


Де все живе живе в надії

на ту весну, що ще прийде,

де квіти падають на вії,

в лице осяйне і бліде.


Поглянути чи я посмію?

Тримає Він в руках сім зір.

Я їду потягом і мрію

реальності наперекір.