Добре мовчати й дивитись на Бога,
Добре, коли є нелегка дорога.
Добре журбою наситити душу,
Добре пізнати і море, і сушу.

Добре, коли лише Бог є спасіння,
Він — нагорода за довготерпіння.
Він, лише Він і нікого не треба,
З пороха нас підіймає до неба.

І в безнадії надію дарує,
Зранене серце любов`ю лікує,
Висушить сльози і радістю сповнить,
Серце спустошене миром наповнить.

Переполохану душу врятує
І безголосу молитву почує.
Добре, коли в найскрутніші хвилини
З серця молитва до Бога полине.

Добре мовчати, щоб Бога почути,
Плакати добре, щоб втішеним бути,
По бездоріжжю — дорогу шукати,
Щоби, знайшовши її, не звертати.

Щоб цінувати, що Богом дається,
Поки ще серце тріпоче і б'ється,
Щоб милосердя до ближнього мати,
Треба і горе, і смуток зазнати.