Під жовтим листям спить трухлявий пень.
Притих розморений на сонці вітер...
Осінній день! Який осінній день!
Усім життям краси не охопити.

Шумить поблизу золота вода
І тінь моста скрипучого гойдає.
Трава, темно-зелена молода,
Під щемний шурхіт листя проростає.

Верхів’я сосен і струнких ялин
Полощуть хвою у бездонній сині.
В чагарнику з посохлих бадилин -
Немов в колисці – жолудь в павутині.

А дикі гуси галасом згори
Довершують ідилію осінню...
О Господи, продовжуй! Говори
Зі мною
​ звуками і барвами і тінню.