Вже сходить повний місяць над рікою. Усе довкола дихає спокоєм. Гойдають хвилі відблиски заграви. За день на сонці розімлілі трави Солодкувато-терпким пахнуть трунком. «Рай-рай, кум-кум, рай-рай» - несеться лунко Із-під купин, порослих осокою. Пливуть вечірні тіні над водою. ____________________ В обличчя зрідка свіжий вітер віє... Стою. Милуюся. Від захвату німію. І, радістю наповнена до краю, Творця краси земної величаю.