На Трійцю
Які б вагомі для нас не були,
Ті дні, як ми на світ з'явились,
Скажи чи варті вони дня коли,-
Христова Церква народилась.
Бо що без цього дня наше життя? –
Тіла приречені на тління.
А ось у Церкві - інше майбуття,
Там є надія на спасіння.
В цей день відбулася подія та,
В ній намір Господа здійснився,
На учнів по обітниці Христа,
Втішитель - Дух Святий пролився.
Відразу ж проповідував Петро,
І засмутив людей чимало,
Сказавши, що був Богом і Христом,
Ісус, якого ви розп’яли.
І радив каятися їм усім,
Й хреститись у ім’я Ісуса,
Щоби здобути прощення гріхів,
Й прийняти дар Святого Духа.
Ще з нами та обітниця свята,
За що ми дуже вдячні Богу,
Бо врятуватись з Церквою Христа,
Ще кожен грішник має змогу.
А скільки ще людей в своїм житті,
Грішать і Церкву обминають,
Покаятись і Бога там знайти,
Вони чомусь не поспішають.
Та може каятись в наступний день,
Не буде вже у них нагоди,
Антихриста година надійде́ -
Пора великої скорботи.
А Церкви вже не буде на той час,
Умить раптово переселить,
Її Христос під трубний Божий глас,
В свою небесную оселю.
Ми ж з вами в Церкві, сестри і брати,
Де завдяки Господній волі,
Ми призвані, щоб жити у Христі,
А це з усіх найкраща доля.
Поділитися: