Чи чекаю Господи Тебе?
Ну звичайно.Це є безперечно.
Та чому ж на серце холод дме,
Боягузтва й суму безкінечно?

Чому ця відповідь порою,
Лиш неспокій в душу посилає?
Адже те, щоб бути із Тобою,
У житті цім кращого немає!

Чи Тебе з шляхів,доріг чекаю,
Щоб зустрітися з Тобою вдвох?
Часом боязко в себе питаю–
Чи простив за це мене мій Бог!

Чи чекаю? Знаю,Ти прийдеш,
Чи я в цьому можу сумніватись?
Совість мовить: –«Тільки ти не ждеш,
В цьо́му не бажаючи признатись...».

Чи чекаю так, як рідних ждуть,
Щиро, бажано і з нетерпінням.
Дні рахуючи, назустріч йдуть
І від радості бере тремтіння?

Чи чекаю Господи Тебе?
Чи чеканням душу зігріваю?
Чи дивлюся в Небо голубе?
Боже мій!Чи справді я чекаю?

Чи чекаю я,так,як весни,
Всі чекають в вечір сніговий.
Теплих днів, щоби прийшли вони,
Щоб полився травень дощовий?

Або так,як друзів дорогих,
Хтось виходить,радо зустрічає.
Зберігши любе відчуття для них,
Дружби,що ніколи не згасає?

Чи чекаю Боже Дорогий,
Обійняти щоб Тебе за плечі.
Як чекають сонце, день новий,
Так,як ранок у тривожний вечір?

Щоб це бачили усі навкруг,
Радісне оце моє чекання.
Щоб зі мною разом навіть друг,
Захотів би мати це бажання!

Щоб ця радість квіткою цвіла
І в моїх ділах,в моїм ходінні.
Щоб вона в очах моїх жила,
Всім звіщаючи про правду і спасіння!

Чи чекаю у любові я,
Від душі всієї Любий Боже?
Якщо не настане зустріч ця,
Щастя дати вже ніхто не зможе!

«Ні,не так!»–совість це сказавши,
А в душі моїй стає гіркіше:
Як?Кого так сильно покохавши,
Зустрітись не бажаєш з Ним скоріше?...

І щиро люблячи ось так Тебе,
Що Ти прийдеш–я забувати стала.
То значить не чекаю?...я в себе,
Не раз питала і собі казала.

Чекаю може приходу Твого?
А інша доля?Це є так жахливо!
І боляче мені є від того́,
Що совість мене судить справедливо.

Та більше боляче є від того́,
Що Тобі Хри́сте гірко так буває.
Поніс Ти тяжкість всю гріха мого,
А що від мкне у взамін Ти маєш?

І тепер,коли ось так,в цю мить,
На душі стає враз неспокійно,
Хай в мені бажання це горить,
Щоб чекати Боже мій, постійно!

Чи чекаю Господи Тебе?
Ну звичайно. Це є безперечно.
Я чекаю,холод хай не дме,
Як чекають друзів безкінечно! Амінь

Автор невідомий;
Переклад Ангеліни Ющук