Молитва- роздум за Украіну

О Господи, почуй Ти нас
Споглянь на нашу Украіну
Пораду дай в нелегкий час
Як батько страждучому сину.

Дай зрозуміть чому у нас,
Немає миру і спокою?
Чому у цей останній час,
Багато нехтують Тобою?

Чому ллють сльози матері,
Батьки сививіють дочасно?
Чому маленькій дітворі,
Лягати спать буває страшно?

Журбою вкрилися міста
І сумом оповиті села
Смерть косить молоді літа
У дзвонів пісня невесела.

Чому повстали вороги,
Там де усі жили у мирі?
Можливо й наші в цім гріхи,
Можливо ми не зовсім щирі?

Можливо Господи і в нас,
Причина того – що ми маєм?
В нелегкий цей , останній час,
Ходити в Слові забуваєм?

Не кращі ми за праотців,
Які нелегку мали долю
З далеких сивих тих часів,
Забувши про Господню волю.

О Спасе наш, Ти заповів
Нам ворогів любити щиро
А в нас бува, що ми братів
Благословить не можем миром.

Ще й хочемо, щоб Ти в нас був
Мов щирий той Слуга народу
За нас щоб дбав, та не забув
Дарить всі блага в нагороду.

Молитву – свічечку несем
В Тобі закрить свою провину
Тобі ж миліша над усе
Сльоза розкаяного сина.

Ще доки буде зло – за зло
Всім роздаватись понад міру
Хай навіть розіб”єм чоло
Не буде в нас Святого миру.

Чи ж мало в світі цім біди?
Чи ж довго пить ще гірку чашу?
Чи ж довго від війни сліди,
Кровавить будуть землю нашу?

О Господи почуй в цей час
Зміни серця закаменілі
Нехай Твій Мир панує в нас
Такі ж бо діти Тобі милі.

Хай миротворці повстають.
Не ті , що правдоньку рубають
А ті, що Бога визнають
І Мир Господній розсівають.

Нехай відчують вже усі.
Не вітру гнівного пориви
А щирість доброі душі
Що топить лід людського гніву.

Дай зрозуміть що не мечем
Мир Твій підтримується в світі
А добродійливих плечем
Що ходять в Твому Заповіті.

О Господи, почуй в цей час
Втомилась плакать Україна
Візьми в обійми міцно нас
Як Батько зраненого сина.