Бyває,  в час нічний,  коли все спить навколo
  У спогади думками лину я.
  В ті  дні  юначі, підліткові роки,
  Там,  де дорога віри починалася моя.

  Ми починали, так, і починали на колінах.
  Бадьорість, натхнення давав нам Дух Святий.
  Ніхто не мав уяви про доми молитви,
  А місцем для зібрання був будиночок сільський.

  Здавалося,  що голки ніде вткнути
  Так стиснуті стояли всі кругом стола.
  Ні кафедри, ні сценів, ні театрів там не було,
  Зате присутність Божа й сила там була.

  Тремтіння радісне сповняє душу, як згадаю
  Молитви ті, що переходили в духовний спів.
  В гармонію одну цей спів зливався
  І годі було зупинитись, встати із колін.

  Ми починали, так, і починали на колінах
  І в ці зібрання йти нас не примушували, ні.
  Старий, малий, юнак - всі йшли, спішили,
  Вогонь Святого Духа у серцях горів.

  Коли була тривога, горе, чи страждання
  Всі разом до небес прохання ті несли.
  А Бог по милості Своїй, в простій, доступній формі
  Відповідав, підримував і докоряв через Дари Святі.

  Ми починали, так, і починали на колінах.
  Допоможи Господь в теперішні часи
  Продовжувати дбати, щоб в молитвах наших
  Постійно був діяльний Дух Святий.

  Щоб день Різдва Христового ми відмічали
  Не подарунками лише та їжею смачною на столах.
  А співом радісним, хвалінням й поклонінням
  Hе Вифлиємському хлоп`ятку, а Живому Богу в небесах.

Сподобалось

11