Коли ми хочемо на небо?
Коли ми хочемо? скажіть...
Скажіть цю відповідь для себе...
Самим собі проговоріть...

А зараз я скажу про себе,
Про те, як в мене у житті:
Я найчастіше йшла до неба,
Коли була в якійсь біді.

Коли мені було погано,
Коли стискав пекучий біль,
Ну а коли усе минало
Порив ,теж зменшувався мій.

До чого я це розказала?
І що я хочу цим сказать?
Охочих в небо- дуже мало.
Бо доведеться залишать

Усе, що серцю найдорожче...
І хоч так часто кажем ми,
Що бути в небі - це дорожче...
Але нам добре на землі!

І більшість кажуть "Хочу в небо!"
Втекти бажавши від проблем.
Втекти бажаючи від себе
Говорять:" Ми до Бога йдем!"

"Нам би туди...", "Там відпочинок..."
Та зупинися... Тут життя!
Туди ввійти потрібна сила,
Й пройти потрібно до кінця.

"На небо", друзі ,-це найлегше.
Втік від проблем своїх ,і все.
Це краще, швидше і дешевше...
Та чи зробив для того все,

Щоб Бог на небі тебе стрінув
Й у Своє царство там прийняв?
Чи будучи живим- загинув,
В погоні Бога не пізнав?

Не забувай, Господь все бачить,
Його тобі не провести,
Він добре знає ,що це значить
Твоє бажання "відійти".

Є в тебе тут відповідальність!
Будь вірним Богу до кінця.
І прикладай усю старанність,
Щоб буть корисним для Творця.

А всі проблеми й негаразди,
Великі біди і малі,
Допомагають шлях прокласти
Й триматись Бога на землі.

Отож ,коли захочеш в небо,
"Чому"? відверто запитай.
Відповідай лише для себе,
А Бог все знає ,пам'ятай.

Всім тим, хто щиро, любить Бога
Все помагає на добро.
Господь прийде на допомогу
Щоб легше у житті було.

Є в нього час і день для тебе.
Та не втікай від болю "в небо".
Амінь.
12.12.2025р.
Артемук Мирослава