Ми маємо в житті один обман...
І цей обман, відоме слово, "Завтра"...
Завжди, на "завтра" маємо ми план...
Завжди на "завтра" справ у нас багато.

Відкладено на "завтра" і "пробач"...
І в довгий ящик: Я більше не буду.
Я завтра втішу, висушу чийсь плач,
Я завтра написати не забуду.

Ну а коли настане новий день,
І з "завтра" переноситься на "завтра".
І так ми робим...та в один момент
Спіткає нас зв'язку, людини, втрата.

Хтось переїхав, хтось перелетів...
А хтось життя віддав навіки Богу...
Й у "вчора" залишилося "хотів"...
Й у "вчора" залишилась допомога.

Буває й так що треба почекать...
Та найчастіше ,кажемо ми, "завтра".
І рік за роком, будем відкладать
Аж до тих пір ,поки не буде "втрата".

І хтось із нас заплаче у рукав.
Хтось, з гіркотою ,кине виклик Богу
В той час ,як сам, можливості втрачав,
В той час як сам не йшов на допомогу.

Змінити можеш щось, тільки СЬОГОДНІ.
На "завтра", лиш образи відкладай.
Живи життя ,як посланець Господній,
Люби ,спіши, радій ,допомагай.

І пам'ятай: СЬОГОДНІ- в твоїй владі.
Останнім ,може бути, кожен день.
На "завтра" відкладати ,зло лиш варто,
Тож хай звучить СЬОГОДНІ звук пісень.

І ПАМ'ЯТАЙ ВОНО ТОГО НЕ ВАРТЕ
ЩОБ ВСЕ ЖИТТЯ ПЕРЕКЛАДАТЬ НА ЗАВТРА!
Амінь.
25.09.2025р.
Артемук Мирослава