Яка користь
Яка з того користь, що став ти багатим,
А душу свою занедбав.
І маєш хороми – не скромненьку хату,
Духовний же храм обікрав.

Яка з того користь, що маєш машину,
А возиш в ній тільки себе.
Хоча ти возити чужих не повинен,
Все ж совість тривожить тебе?

Яка з того користь, що шафи й комоди
Забгані усі барахлом,
Що ти одягаєшся в шати зверх модні,
А віра з підбитим крилом.

Яка з того користь, що меблі із дуба
Ти в кожну кімнату придбав,
А що, коли сурми тривогу засурмлять? –
Втікатимеш в тім, в чім стояв.

А ти не подумав, якщо тобі завтра
Прийдеться втікать від біди?
Чи зможеш з собою усе те забрати,
Над чим так роками трудивсь?

Яка з того користь, що став ти величним,
Й потреби не маєш ні в кім,
А от до спасіння ти став апатичним –
Його ж не заміниш земним.

Яка з того користь, що дбав лиш про тіло,
Про вічне ж ти якось забув.
Хіба ж Боже слово нас мало учило,
Хіба не корив Божий Дух?

То ж, поки не пізно, на мить зупинися,
До неба здійми ти свій зір,
З душею своєю мерщій розберися,
Бо можна спізнитись, повір.